26 липня 2024 року
м. Київ
справа № 643/15633/14-ц
провадження № 61-6490ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2015 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити щодо яких норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, або інші, передбачені цивільним процесуальним законом, підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, сплатити судовий збір у розмірі 23 196,55 грн.
На виконання ухвали суду заявниця надіслала заяву, в якій просить зменшити розмір судового збору, оскільки у неї немає матеріальної можливості сплатити судовий збір у зазначеному розмірі.
Заява про зменшення розміру судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Для зменшення розміру судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для зменшення розміру судового збору.
Верховний Суд звертає увагу, що лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10 червня 2024 року не характеризує майновий стан заявника.
Таким чином, наведені у заяві доводи не дають достатніх підстав для зменшення розміру судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Крім того, заявник не подала до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги.
Отже, заявнику необхідно продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2024 року.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору.
Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 12 серпня 2024 року.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник