25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 357/6174/20
провадження № 61-12595св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович, Державне підприємство «Сетам»,
третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року у складі судді Цуранова А. Ю., та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,
У червні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В. В., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), який у подальшому уточнили і просили:
- визнати недійсними та скасувати електронні торги, проведені 27 грудня 2019 року з реалізації предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 456854 від 27 грудня 2019 року;
- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений приватним виконавцем Кравцем В. В.;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво № 1-714 про придбання майна з електронних торгів, а саме квартири АДРЕСА_1 , видане 12 червня 2020 року ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук М. В., індексний номер 52642197.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 грудня 2019 року ДП «Сетам» з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним протокол проведення ДП «Сетам» електронних торгів № 456854 від 27 грудня 2019 року;
Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 24 січня 2020 року, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. при примусовому виконанні виконавчого напису № 1820 від 18 вересня 2019 року.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, а саме квартири АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 1-714, видане 12 червня 2020 року ОСОБА_3 .
Припинено право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію № 52642197 від 12 червня 2020 року.
В іншій частині позову відмовлено.
13 грудня 2022 року ОСОБА_3 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
24 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича, Державного підприємства «Сетам», третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, протокола, акта, свідоцтва про право власності та державної реєстрації призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська