25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/16535/22
провадження № 61-6710св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної
у м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого
2024 року,
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб, зареєстрований у Дарницькому районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 21 липня 2017 року, актовий запис № 1355, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Після розірвання шлюбу присвоєно прізвища: йому - ОСОБА_3 ; їй - ОСОБА_3 .
Визначено місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Києва.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 984,80 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання малолітніх дітей
з батьком скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині вимог про відмову в позові.
06 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду
від 28 лютого 2024 року (надійшла до суду 07 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині визначення місця проживання дітей, залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 28 лютого 2024 року заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 17 жовтня 2108 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та
у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 375/148/18 (провадження № 61-210св20), від 30 березня 2021 року у справі № 542/1428/18 (провадження № 61-18612св19), від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17 (провадження № 61-9074св20).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
12 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно
з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії
і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної
у м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого
2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник