Ухвала
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 175/5900/23
провадження № 61-10607ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Сокирки Ігоря Івановича як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки їх виплат,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з належної їй заробітної плати за лютий та березень 2022 року в загальній сумі 8 070,40 грн, грошову компенсацію невикористаної основної відпустки за період з 12 листопада 2021 року до 05 березня 2022 року в сумі 1 602,46 грн та середній заробіток за час затримки виплати належного при звільненні грошового розрахунку за період з 06 березня 2022 року до 18 січня 2023 року в сумі 76 000,00 грн.
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 12 лютого 2024 року позов задовольнив. Стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за лютий та березень 2022 року в загальній сумі 8 070,40 грн, грошову компенсацію невикористаної основної відпустки за період з 12 листопада 2021 року до 05 березня 2022 року в сумі 1 602,46 грн, середній заробіток за час затримки виплати належного при звільненні грошового розрахунку в сумі 76 000,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 21 червня 2024 року апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
22 липня 2024 року адвокат Сокирка І. І. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити на новий розгляд.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Ціна позову в цій справі в загальному розмірі становить 85 672,86 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Сокирки Ігоря Івановича як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки їх виплат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов