25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 447/2835/22
провадження № 61-16051св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 400 млрд грн за рахунок Державного бюджету України за дії вчинені державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області Марутяком О. І., правонаступником якого відповідно до статті 104 ЦК України став Миколаївський ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), складанням постанови від 25 грудня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі № 2-34/10.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що бездіяльністю державного виконавця Марутяка О. І. йому заподіяно моральної шкоди як пенсіонеру та людині похилого віку, яка полягає у принижені честі та гідності, а також діловій репутації. Крім того просив поновити строк звернення до суду з позовом.
Миколаївський районний суд Львівської області ухвалою від 14 квітня 2023 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 08 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погодившись з рішенням та ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року.
Ухвалою від 27 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року повернув.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Також заявник просив постановити окремі ухвали щодо суддів Львівського апеляційного суду Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М. і судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О. І.
Касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року мотивована тим, що постановляючи вказану ухвалу суд порушив норми процесуального права, оскільки до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції були включені заперечення щодо ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, яка окремо не оскаржувалась від рішення суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 листопада 2023 року передала касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду для вирішення питання про її прийняття.
10 листопада 2023 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду та 13 листопада 2023 року була передана судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі повернуто заявнику. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив, зокрема скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, в порядку пункту 5 частини першої статті 374 ЦПК України і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі у вказаному переліку відсутня.
Таким чином, ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року про відкриття провадження у цій справі не могла бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі відсутня у переліку, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, суд апеляційної інстанції в цілому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року не вплинуло на подальший розгляд його апеляційної скарги на рішення суду першої, за наслідком якого у постанові Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року фактично надано оцінку, зокрема і запереченням заявника на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про порушення місцевим судом норм процесуального права в частині того, що суд прийняв рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), апеляційній суд вважав, що немає підстав для скасування рішення місцевого суду, зокрема відповідно до статті 378 ЦПК України. Також колегія суддів апеляційного суду зазначила, що не було підстав для надіслання цієї справи до апеляційного суду для визначення підсудності, як про це просив ОСОБА_1 .
Посилання в касаційній скарзі на те, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мала бути ухвалена суддею-доповідачем, а не колегією суддів є безпідставним, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 263/4637/18, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово. За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів (пункти 13-14 вказаної постанови).
Інші посилання заявника на те, що в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду не зазначено місця її постановлення; статус судді-доповідача помилково вказано «головуючий»; помилково зазначено назву позову; не вказано назви ухвали та апеляційної скарги; у матеріалах справи немає доказів отримання ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, Верховний Суд відхиляє, оскільки ці аргументи не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Колегія суддів не встановила підстав для постановлення окремих ухвал щодо суддів Львівського апеляційного суду Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., і судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О. І.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов