16 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1300/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,
за участю представника позивача - Даниляк О. С. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024
(головуюча - Істоміна О. А., судді - Радіонова О. О., Медуниця О. Є.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз"
про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор, позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 3 150 007,08 грн основного боргу, 638 631,57 грн пені, 118 138,23 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 38 317,89 грн, а всього 3 945 094,77 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог Оператор послався на порушення Товариством умов договору на експлуатацію складових газотранспортної системи від 29.08.2022 № 55000731, оскільки останнє своєчасно не розрахувалося за виконані позивачем ремонтні роботи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 29.08.2022 Оператор як виконавець і Товариство як замовник уклали договір на експлуатацію складових газотранспортної системи № 55000731, згідно з умовами якого останній передає виконавцю в експлуатацію складові газотранспортної системи (об'єкт, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, визначений у додатку № 1 до цього договору), які безпосередньо підключені (приєднані) до його газових мереж та використовуються для забезпечення транспортування природного газу, підключеним (приєднаним) до складових газотранспортної системи замовника. Відповідно до переліку складових об'єкта в експлуатацію надано: обладнання ГРС Піщане (тип Енергія 1), підводящий газопровід Ду100мм від СТ-4 Блок підготовки газу до ГРС Піщане та вихідний газопровід Ду200 на споживачів згідно зі схемою розмежування балансової належності.
4. У пункті 1.3 цього договору сторони обумовили, що до надання послуг з експлуатації об'єкта входить здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення транспорту природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту у строки та порядку, передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами.
5. Вартість послуг визначена у плановій калькуляції (додаток № 2 до договору), яка становить 417 048,20 грн з ПДВ. Ця вартість може змінюватися виконавцем, про що сторони укладають додаткову угоду до договору та планову калькуляцію у новій редакції (пункти 2.1, 2.2 договору).
6. У разі необхідності проведення капітального ремонту об'єкта чи його частини виконавець надсилає замовнику повідомлення. Замовник повинен протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення повідомити виконавця про спосіб проведення капітального ремонту виконавцем чи із залученням спеціалізованих організацій або про відмову від його проведення (пункт 2.4 договору).
7. Сторони також у пункті 2.5 договору погодили, що фактичні обсяги наданих послуг оформлюються щомісячно актом, який складається та подається виконавцем на розгляд замовника у двох примірниках. Замовник зобов'язується протягом 5 днів від дати передачі акта підписати його та повернути один примірник виконавцю або надати у письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
8. У випадку неповернення замовником акта наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк, цей акт вважається погодженим замовником у редакції виконавця; остаточний розрахунок за послуги, визначені пунктом 2.4, а також за надання додаткових послуг здійснюється не пізніше 5 календарних днів після підписання акта наданих послуг на підставі рахунка виконавця (пункт 2.6 договору).
9. За несвоєчасну оплату послуг виконавця сторони домовилися про сплату замовником пені в обумовленому у пункті 5.2 договору розмірі.
10. 30.08.2022 Оператор повідомив Товариство у порядку пункту 2.4 договору про необхідність проведення капітального ремонту ГРС Піщане відповідно до дефектного акта від 18.08.2022, складеного виконавцем.
11. 02.09.2022 Товариство погодилося на проведення ремонтних робіт.
12. 10.10.2022 Оператор поставив до відома Товариство про початок ремонтних робіт згідно з оновленим дефектним актом та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт, складеним станом на 07.10.2022, на суму 2 329 660 грн з ПДВ, які надіслав останньому як додатки.
13. 21.12.2022 Оператор надіслав Товариству для підписання у 2-х примірниках акт виконаних робіт, рахунок-фактуру № 4 та копію фактичної калькуляції капітального ремонту складових газотранспортної станції. В акті виконаних робіт визначена сума 3 150 007,08 грн з ПДВ.
14. 22.12.2022 Товариство відмовилося від підписання цього акта за відсутності додаткових угод про зміну вартості послуг та складення сторонами нової планової калькуляції відповідно до пункту 2.2 договору, тоді як різниця вартості ремонтних робіт між актом та кошторисом склала 820 347,08 грн.
15. 13.01. та 07.02.2023 Оператор повторно наполягав на підписанні Товариством акта виконаних робіт та оплати вартості виконаних робіт у сумі 3 150 007,08 грн.
16. Оскільки Товариство не розрахувалося з Оператором за виконані роботи, то останній звернувся з цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
17. 09.01.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про задоволення позову повністю.
18. Суд послався на те, що відповідач не спростував тверджень позивача про виконання ним ремонту названого вище об'єкта. Суд визнав доведеною та правильно розрахованою суму основного боргу відповідача перед позивачем за ці роботи та вказав на підставність нарахування Оператором пені, інфляційних втрат і 3 % річних у заявлених розмірах унаслідок прострочення Товариством оплати вартості виконаних робіт.
19. 27.03.2024 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове про відмову у позові повністю.
20. Суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків місцевого господарського суду про правильність розрахованої Оператором суми основного боргу, оскільки договірна ціна на виконання ремонту сторонами не узгоджена, про що Товариство висловлювало свої заперечення виконавцю, відмовившись від підписання акта виконаних робіт із визначеною у ньому позивачем в односторонньому порядку вартістю цих робіт. При цьому звернув увагу на те, що згідно зі зведеним кошторисним розрахунком, надісланим 10.10.2022 позивачем відповідачу, вартість робіт визначена у розмірі 2 329 660 грн з ПДВ, тоді як у складеному позивачем в односторонньому порядку акті виконаних робіт їх вартість визначена у розмірі 3 150 007,08 грн з ПДВ, різниця склала 820 347,08 грн. Натомість позивач не надав доказів внесення змін до зведеного кошторису і погодження з відповідачем збільшеної вартості обумовлених договором робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. Оператор оскаржив цю постанову і в касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
22. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник наполягає на застосуванні судом апеляційної інстанції положень статей 525, 526, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 29.11.2021 у справі № 910/11215/20, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 та у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, про те, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам); правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи; нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт; сама по собі відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
23. Відзиву на касаційну скаргу від Товариства не надходило.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
24. Учасниками цього спору є Товариство як замовник і Оператор як виконавець.
25. Оператор звернувся з цим позовом до суду про стягнення із замовника не погодженої умовами договору вартості робіт, визначеної в акті виконаних робіт, підписаному виконавцем в односторонньому порядку.
26. Суди першої та апеляційної інстанцій по-різному визначилися із обов'язком Товариства сплатити Оператору вартість виконаних робіт, зокрема місцевий господарський суд послався на те, що визначальним є факт виконання позивачем робіт, тоді як суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти цього, звернув увагу на відсутність домовленості сторін щодо заявленого позивачем розміру вартості цих робіт, який у зведеному кошторисі є меншим ніж просить стягнути Оператор, тобто акт виконаних робіт та наданий позивачем зведений кошторисний розрахунок містять розбіжності.
27. Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.
28. Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
29. За змістом частин першої-третьої статті 844 цього ж Кодексу ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
30. Як зазначено раніше, сторони погодили, що вартість послуг визначена у плановій калькуляції (додаток № 2 до договору) і складає 417 048,20 грн з ПДВ. Ця вартість може змінюватися виконавцем, про що сторони укладають додаткову угоду до договору та планову калькуляцію у новій редакції (пункти 2.1, 2.2 договору). У разі необхідності проведення капітального ремонту об'єкта чи його частини виконавець, надсилає замовнику повідомлення. Замовник повинен протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення повідомити виконавця про спосіб проведення капітального ремонту виконавцем чи із залученням спеціалізованих організацій або про відмову від його проведення (пункт 2.4 договору).
31. За висновком суду першої інстанції визначений виконавцем в акті виконаних робіт від 20.12.2022 розмір вартості підлягає стягненню із замовника, оскільки останній не заперечував факту проведення ремонтних робіт, обумовлених у дефектному акті.
32. Натомість апеляційний господарський суд не знайшов підстав для покладення на замовника такого обов'язку, позаяк цей дефектний акт, окрім переліку запланованих робіт та найменування необхідних для цього матеріальних цінностей, не містить умов щодо договірної ціни, строків початку та закінчення робіт, порядку здачі-приймання робіт, порядку розрахунків за виконані роботи, а також інших істотних умов. Крім того, зазначив, що зведений кошторисний розрахунок містить узагальнені (зведені) дані, з яких неможливо встановити, з якого саме рівня цінно-трудових і матеріально-технічних ресурсів виходив позивач при його складенні. У підсумку виснував про відсутність документів на підтвердження погодження відповідачем зведеного кошторису та укладених сторонами додаткових угод відповідно до пункту 2.2 договору про зміну вартості. Звернув увагу на те, що по завершенню ремонтних робіт виконавець вимагає від замовника оплату їх вартості у розмірі, визначеному ним в односторонньому порядку в акті виконаних робіт від 20.12.2022, який підписаний лише Оператором. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що згідно зі зведеним кошторисним розрахунком загальна вартість робіт склала 2 329 660 грн з ПДВ, а в акті виконаних робіт зазначено 3 150 007,08 грн з ПДВ, тобто вартість заявленої позивачем до стягнення суми в акті виконаних робіт перевищує ціну у зведеному кошторисі, який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами.
33. Відповідач зі свого боку висловив незгоду із заявленою позивачем вартістю цих робіт, у зв'язку з чим відмовився підписувати акт виконаних робіт. Адже він і наданий позивачем зведений кошторисний розрахунок містять розбіжності. Позиція відповідача зводиться до того, що акт виконаних робіт містив у собі не передбачену договором суму, тоді як докази про внесення змін до зведеного кошторису у бік збільшення договірної ціни і погодження їх обома сторонами, відсутні.
34. Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 844 ЦК України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
35. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (стаття 847 цього ж Кодексу).
36. Згідно з частиною першою статті 848 цього ж Кодексу якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.
37. У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 наведено висновок про те, що: «застосовуючи норми частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника».
38. Цей же висновок покладений Верховним Судом в основу постанови від 14.05.2024 у справі № 910/8652/23, який ураховується у силу частини четвертої статті 300 ГПК України, згідно з якою суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
39. У справі, що розглядається, предметом заявлених позовних вимог є стягнення вартості робіт за договором, у тому числі виконаних підрядником, вартість яких перевищує суму, погоджену у калькуляції, а також відображену у зведеному кошторисі, який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами.
40. Разом з тим, як установив апеляційний господарський суд, позивач не надав доказів звернення до відповідача про необхідність внесення змін до договору у частині приведення ціни договору у відповідність до виконаних робіт, одночасно надіславши акт приймання виконаних робіт зі збільшеною сумою їх вартості вже після фактичного їх виконання.
41. Водночас із викладеного у постанові від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду висновку вбачається, що повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання робіт, вартість яких є більшою ніж у кошторисі, повинно передувати фактичному їх виконанню, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.
42. Суд першої інстанції виходив з того, що акт виконаних робіт від 20.12.2022, проти якого не заперечив замовник, є підставою для покладення на останнього суми, визначеної у цьому акті, тоді як апеляційний господарський суд звернув увагу про відсутність згоди відповідача на визначену в акті виконаних робіт суму. Утім поза увагою цього суду залишилася обставина у розбіжностях сум, передбачених зведеним кошторисом, який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами, та визначених позивачем до сплати відповідачем в акті виконаних робіт вже після їх закінчення, оскільки за правилами частини п'ятої статті 844, статей 847, 848 ЦК України, а також з урахуванням умов договору погодження проведення робіт та збільшення кошторису повинно було здійснюватися до виконання таких робіт.
43. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.12.2022 у справі № 910/16000/21, щодо застосування, зокрема, статті 843 ЦК України про неможливість зміни орієнтовної ціни робіт (послуг) та відповідно розміру фактичних витрат виконавця через зростання вартості складових частин, закупівельних комплектуючих, комунальних тарифів, зокрема, в силу положення укладеного сторонами контракту та відповідно незастосування частини п'ятої статті 844 ЦК України з покладенням ризиків підвищення ринкових цін на позивача як суб'єкта господарювання. У цій же постанові зазначив, що для застосування частини п'ятої статті 844 ЦК України суду слід встановити обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення у виконавця права вимагати збільшення твердого кошторису і обов'язок доведення таких обставин покладається на позивача.
44. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач склав дефектні акти, визначивши необхідність проведення капітального ремонту ГРС Піщане, що зумовило істотне зростання ціни після укладення договору, як підстави вимагати перегляду кошторису, який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами, проти якого останній заперечень не висловив.
45. Тому суд апеляційної інстанції передчасно виснував про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої ним суми боргу повністю, адже не звернув уваги на ту обставину, що у зведеному кошторисі, проти якого замовник заперечень не висловив та який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами, визначена сума вартості робіт (менша, ніж в акті виконаних робіт, різниця склала 820 347,08 грн).
46. У частині третій статті 2 та частинах третій, четвертій статті 13 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
47. За наведеного суд першої інстанції не встановив підставності суми, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, розмір якої визначений в акті виконаних робіт від 20.12.2022, посилаючись лише на виконання робіт Оператором як факт, тоді як апеляційний господарський суд зробив передчасний висновок про відмову у позові повністю, зважаючи на те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума вартості виконаних робіт частково визначена у кошторисі, проти якого замовник заперечень не висловив, і який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами.
48. За названих вище обставин вирішальне значення для правильного вирішення цього спору має визначення належної до стягнення з Товариства на користь Оператора суми за виконані останнім роботи, внаслідок чого потребують дослідження у сукупності дефектні акти разом зі зведеним кошторисом, проти якого замовник не висловив заперечень, які надсилалися йому виконавцем, та акт виконаних робіт. Адже відповідач не заперечує факту виконання позивачем робіт.
49. У силу частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
50. Колегія суддів не знайшла підстав для невідповідності висновків апеляційного господарського суду правовим позиціям Верховного Суду, визначеним позивачем, про те, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт, а сама по собі відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт, тоді як задля установлення обов'язку відповідача оплатити позивачу вартість виконаних робіт саме у цій справі вирішальне значення має розмір належної до сплати відповідачем суми, визначений у доданому до дефектного акта зведеному кошторисі, проти якого замовник заперечень не висловив, відносно розміру, визначеного в акті виконаних робіт. Адже, як вже неодноразово зазначалося, відповідач не заперечує факту виконання робіт.
51. Відповідно передчасними є висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, розмір яких має бути визначений за наслідком визначення суми основного боргу.
52. З огляду на викладене касаційну скаргу Оператора слід задовольнити частково, скасувати постанову апеляційного господарського суду, а справу передати на новий розгляд до цього ж суду.
53. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити й об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
54. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
55. Частиною четвертою статті 310 цього ж Кодексу визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
56. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
57. Частиною чотирнадцятою статті 129 цього ж Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
58. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 917/1300/23 скасувати, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець