ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
26.07.2024Справа №910/9230/24
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Роман Володимирович, розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, офіс 3004; ідентифікаційний код 44230614) про забезпечення позову; особа, яка може одержати статус учасника справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251) (відповідач),
25.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки № НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий дім", та № НОМЕР_2 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" вказує, що на виконання своїх зобов'язань за Договором №225П/09/2022-КТ купівлі-продажу товарів від 06.09.2022 перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" в якості попередньої оплати за товар кошти у загальному розмірі 49 014 192,10 грн, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" частково виконало свої зобов'язання з поставки товару (дизельного палива) - на суму 42 012 356,20 грн.
У зв'язку з наведеним Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" вказує, що має намір звернутись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення суми попередньої оплати, на яку не було поставлено товар, - у розмірі 7 001 835,90 грн, а також нарахованих на неї неустойки у розмірі 7 001,84 грн та 3% річних у розмірі 18 365,47 грн.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" вважає, що виконання рішення суду у разі задоволення позову може бути істотно ускладнене чи унеможливлене взагалі, оскільки заявнику стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" є учасником значної кількості кримінальних проваджень, у нього наявна заборгованість по податковим зобов'язанням у розмірі 385 330 000,00 грн, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" з травня 2024 року не виконує свої зобов'язання по поставці нафтопродуктів перед великою кількістю покупців та не повертає попередню оплату покупцям.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Тобто з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.11.2011.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" є учасником значної кількості кримінальних проваджень, у нього наявна заборгованість по податковим зобов'язанням у розмірі 385 330 000,00 грн, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" з травня 2024 року не виконує свої зобов'язання по поставці нафтопродуктів перед великою кількістю покупців та не повертає попередню оплату покупцям.
Із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що лише у липні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшло вісім позовних заяв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення сплачених в якості попередньої оплати за товар коштів, а ціна таких позовів складає від кількох сотень тисяч гривень до кількох мільйонів гривень.
Окрім того, у відкритих джерелах в мережі Інтернет міститься інформація, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" один і той же товар продавало кільком покупцям.
В свою чергу в межах справи №910/8314/24 в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 було зазначено, що згідно відомостей, відображених у Інформаційній довідці №385247797 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" відсутнє будь-яке нерухоме майно, а відтак, лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову), оскільки у відповідача відсутнє жодне нерухоме майно на яке можливо було б звернути стягнення в процесі виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).
При цьому, суд з прикрістю констатує, що в Україні є досить поширеною практика, коли з метою невиконання зобов'язань юридичною особою (в тому числі, судових рішень), керівництво / власники такої юридичної особи виводять з підприємства всі активи та залишають його, при цьому не здійснюючи жодних дій для припинення юридичної особи у передбаченому законодавством порядку та внесення відповідного запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наведені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин, а не виключно припущень заявника, щодо можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, в тому числі шляхом виведення з підприємства всіх активів, що у випадку вчинення таких дій фактично нівелює можливість захисту прав і інтересів позивача.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Вказаний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
При зверненні із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 та від 14.12.2022 у справі №922/1369/22.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №916/938/24).
Окрім того, у пункті 24 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, Верховним Судом зроблено висновок, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Таким чином, при вирішенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" про вжиття заходів забезпечення позову судом враховується те, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю майбутным вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Враховуючи наявну можливість здійснити Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" розпорядчі дії щодо коштів на користь третіх осіб, оскільки сума позову є досить значною для позивача, є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено.
Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач понесе збитки, у зв'язку із заявою позивача про забезпечення позову.
Попри наведене, заявник просить суд накласти арешт на два визначені ним банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №162 (тут і далі в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), поточний рахунок - рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України; розрахунковий рахунок - рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Натомість як п. 1) ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, так і ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають право накладення арешту саме на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах, а не на рахунки боржника.
У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №915/538/19 та від 06.11.2018 у справі №923/560/17, а також у п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Крім того, судом враховано положення Закону України "Про виконавче провадження" щодо порядку виконання ухвал господарських судів про вжиття заходів забезпечення позову, який не потребує визначення конкретного банківського рахунку боржника.
З огляду на викладене, правомірним є накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, в межах ціни майбутнього позову.
Відтак, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначає заявник у своїй заяві про забезпечення позову, предметом майбутнього позову буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" сплачених йому заявником в якості попередньої оплати коштів у розмірі 7 001 835,90 грн, а також нарахованих на вказану суму боргу неустойки у розмірі 7 001,84 грн та 3% річних у розмірі 18 365,47 грн, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" своїх зобов'язань з поставки товару за Договором №225П/09/2022-КТ купівлі-продажу товарів від 06.09.2022.
З огляду на наведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" у межах суми 7 027 203,21 грн.
При цьому суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" на приписи частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251), в межах ціни майбутнього позову в розмірі 7 027 203 (сім мільйонів двадцять сім тисяч двісті три) грн 21 коп., що обліковуються на будь-яких виявлених виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251), в тому числі, на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий дім", та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк".
3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 26.07.2027.
4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Петроліум" (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, офіс 3004; ідентифікаційний код 44230614).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (26.07.2024) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Роман Володимирович Бойко