вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" липня 2024 р. Cправа № 902/291/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м.Київ
до фізичної особи ОСОБА_1 , м.Вінниця
про стягнення 7115,06 грн заборгованості згідно з договором про надання послуг
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Київстар" з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 7115,06 грн заборгованості, нарахованої за період з 31.01.2022 по 29.02.2024 з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №10397683 від 13.04.2021.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито провадження у справі №902/291/24, судове засідання призначено на 16.05.2024. Пунктом 12 зазначеного судового рішення зобов'язано позивача до дня призначеного судового засідання надати господарському суду: докази в підтвердження надіслання (вручення) відповідачу рахунків на оплату послуг рухомого (мобільного) зв'язку за увесь період, протягом якого виникла заборгованість, що заявлена до стягнення; обґрунтований розрахунок позовних вимог, складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов угоди.
За наслідками розгляду справи, 16.05.2024, суд, встановивши, що сторони не виконали вимоги ухвали суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у справі №902/291/24, постановив ухвалу, якою оголосив перерву в судовому засіданні до 25.06.2024.
25.06.2024 до суду звернувся позивач із клопотанням б/н від 25.06.2024 (вх. канц. суду №01-34/6615/24 від 25.06.2024) про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 7898,30 грн.
Цього ж дня представник позивача надіслав до суду письмові пояснення б/н від 25.06.2024 (вх. канц. суду №01-34/6614/24 від 25.06.2024), в яких зазначив, що у відповідності до п.7.13 Умов надання електронних комунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар": якщо Абонент до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, не отримав рахунок, він зобов'язаний звернутись до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В судовому засіданні, 25.06.2024, представник позивача Шумський Н.М. пояснив, що Оператор повідомляв Абонента про необхідність здійснення оплати шляхом надіслання електронних рахунків за допомогою SMS на контактний номер телефону відповідача. Також Шумський Н.М. зазначив, що відповідно до п.1.6 Умов надання електронних комунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар", ці Умови поширюють свою дію на відносини з приводу отримання всіма Абонентами будь-яких Послуг Оператора незалежно від наявності у Договорі посилання на Умови, а тому згідно з п.7.13. Умов відповідач зобов'язаний цікавитись станом розрахунків із надавачем послуг та своєчасно здійснювати оплату; просив суд оголосити перерву в судовому засіданні.
За наслідками судового засідання, 25.06.2024, судом прийнята ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про задоволення клопотання представника позивача про оголошення перерви, судове засідання призначено на 16.07.2024.
На визначену судом дату, 16.07.2024, сторони не з'явились. Водночас, заявою б/н від 16.07.2024 (вх. канц. суду №01-34/7295/24 від 16.07.2024) представник позивача Шумський Н.М. просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" та в повному обсязі задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та надіслання копії ухвали суду від 25.06.2024 рекомендованим листом на відому суду адресу місця проживання останнього ( АДРЕСА_1 ) (а.с.68, 69).
Суд відзначає, що надіслані судом фізичній особі ОСОБА_1 листи повернуті були оператором поштового зв'язку з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Разом з тим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, 16.07.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
13.04.2021 між Приватним акціонерним товариством «Київстар» (надалі також - Оператор) та Фізичною особою-підприємцем Бахур Олександрою Русланівною (надалі також - Абонент), керуючись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012 та Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар", затверджених Оператором та опублікованих на офіційному інтернет-сайті Оператора (далі - Умови) укладено Угоду №10397683 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі - Угода).
Також сторонами обопільно підписано Замовлення б/н від 13.04.2021 до Угоди, згідно з яким Абонент підтвердив отримання повної детальної інформації щодо послуг зв'язку ПрАТ "Київстар" і умовами тарифних планів Оператора.
Відповідно до п.2.1. Угоди, Оператор взяв на себе зобов'язання надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку, а Абонент зобов'язується користуватися ними та своєчасно оплачувати їх вартість на умовах, визначених в цій Угоді.
Згідно з п.3.2.1. Угоди, Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку Оператора згідно з чинними Тарифами, підтримувати Авансовий платіж не нижче мінімального рівня та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за неоплату наданих Оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг зв'язку, Абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: а) отримання від Оператора відповідного повідомлення або б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня.
Після укладання Замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв'язку (п. 3.4.1 Угоди).
Відповідно до п.3.4.2 Угоди: оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.
Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони визначили, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів у Мережі Оператора.
У разі затримки оплати наданих Оператором послуг зв'язку Абонент, крім сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (у відповідності до ст.625 ЦК України) за весь час прострочення, сплачує Оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв'язку у розмірі облікової ставки, яка діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст.259 ЦК України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості Абонента перед Оператором. Сплата Клієнтом пені, індексу інфляції та процентів річних не звільняє останнього від обов'язку оплатити надані послуги зв'язку та нараховану Оператором Абонентську плату (п.5.2. Угоди).
Угода набуває чинності після підписання уповноваженими представниками сторін і моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років (п.6.1. Угоди).
Судом встановлено, що сторонами підписано Замовлення б/н від 13.04.2024 відповідно до якого визначено особовий рахунок Абонента та телефонні номери, за якими надаються послуги мобільного зв'язку. Зі змісту замовлення також слідує, що Абонент погодився з положеннями Угоди і умовами тарифних планів Оператора, в тому числі з Умовами надання електронних комунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар".
Із наявних матеріалів справи слідує, що позивачем надано послуги з мобільного зв'язку за Угодою:
- у період з 13.04.2021 по 30.04.2021 на суму 3420,00 грн,
- у період з 01.05.2021 по 31.05.2021 на суму 2386,50 грн,
- у період з 01.06.2021 по 30.06.2021 на суму 3625,54 грн.
Будь-яких доказів в спростування надання позивачем послуг матеріали справи не містять.
Позивач надав розрахунок заборгованості за Угодою, в якому відображені платежі:
- за період з 13.04.2021 по 30.04.2021 відповідачем сплачено кошти у розмірі 3601,00 грн,
- за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 5,00 грн,
- за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 - 125,10 грн,
- за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 - 180,00 грн,
- за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 45,00 грн.
Таким чином, за період користування телекомунікаційними послугами, а саме з 13.04.2021 по 30.06.2021, у відповідача виникла заборгованість за замовлені та отримані послуги зв'язку на загальну суму 5475,95 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та рахунками, доданими до позовної заяви.
Несплата відповідачем наявної заборгованості згідно з Угодою стала підставою звернення Приватного акціонерного товариства "Київстар" з цим позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості у сумі 7898,30 грн. Однак, з наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідачем заявлено до стягнення 5475,94 грн основної заборгованості, 1349,57 грн інфляційних втрат, 184,51 грн 3% річних та 548,47 грн пені.
Звертаючись з цим позовом до суду Приватне акціонерне товариство "Київстар" в позовних вимогах визначило відповідачем фізичну особу ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.04.2022 до вказаного реєстру внесено запис №2001490000000010313 про припинення статусу фізичної особи-підприємця за відповідачем.
Надаючи оцінку цим обставинам слід зазначити, що відповідно до правової позиції, висвітленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18: господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд встановив, що правовідносини сторін за Угодою виникли під час перебування відповідача у статусі фізичної особи-підприємця.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, суд дійшов висновку про належність цього спору до господарської юрисдикції.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 5475,94 грн - основного боргу, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладена між сторонами Угода за своєю правовою природою є договором надання послуг, положення якого врегульовано главою 63 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Спеціальний закон, який станом на дату укладення Угоди, 13.04.2021, регулював надання телекомунікаційних послуг та визначав права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами був Закон України "Про телекомунікації" в редакції від 24.10.2020.
Пунктом 5 частини 1 статті 33 зазначеного закону передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до пункту 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила) надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.
Відповідно до пп.6 п.36 Правил: споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Згідно з п.4.1 Угоди Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним Тарифним планом.
Пунктом 72 Правил, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.
За умовами п.7.13 Умов надання електронних комунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар" (розміщених у відкритому доступі на сайті ПрАТ "Київстар"): якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов'язаний звернутись до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Як встановлено судом, позивачем за період з квітня 2021 року по червень 2021 року надано послуги на загальну вартість 9432,04 грн. Враховуючи здійснені відповідачем платежі в сумі 3956,10 грн, станом на 21.11.2021 підтверджується наявність заборгованості в розмірі 5475,94 грн. Разом з тим, вказану заборгованість відповідачем не сплачено, як і документально не спростовано.
Суд враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги відсутність доказів сплати 5475,94 грн за надані послуги, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 21.06.2021 по 20.06.2022, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно яких: "При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця."
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає сума у розмірі 1147,02 грн.
Розглянувши вимогу позивача щодо заявлених 3% річних, розрахованих за період з 21.06.2021 по 20.06.2022, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст.254 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до змісту п.7.13 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», п.72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012, оплата послуг за виставленими рахунками здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Зважаючи на те, що 20 число червня 2021 року припадає на неділю, останнім днем строку оплати рахунку наданих послуг за травень 2021 року є 21.06.2021. Отже початком періоду прострочки, з яких в даному випадку слід здійснювати нарахування 3% річних на суму 2205,50 грн (з врахування часткової оплати) є 22.06.2021.
Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням термінів початку прострочення оплати, суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача фактично належить сума у загальному розмірі 158,17 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення пені за період з 21.06.2021 по 20.06.2022, суд виходить з такого.
У відповідності до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст.232 ГК України.
У постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень ст.251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому, перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін. Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень ст.256 ЦК України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов'язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення ст.251, 252 ЦК України.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч.6 ст.232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч.6 ст.232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.
Належним чином дослідивши умови Угоди, суд дійшов висновку, що положення п.5.2 Угоди не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч.6 ст.232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.
Відтак, умову, передбачену п.5.2. Угоди, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України.
За таких обставин, враховуючи те, що початком періоду прострочення оплати у розмірі 2205,50 грн за травень 2021 слід вважати 22.06.2021 - до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 432,81 грн.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір, який відповідно до положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, відповідає одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік та становить 3028,00 грн.
Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, су
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вул.Дегтярівська, буд.53, м.Київ, 03113; ідентифікаційний код: 21673832) 5475,94 грн - основного боргу; 1147,02 грн - інфляційних втрат; 432,81 грн - пені; 158,17 грн - 3% річних та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог в справі №902/291/24 - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
6. Повний текст рішення надіслати учасникам справи.
7. Повне рішення складено 26 липня 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2 - Приватному акціонерному товариству "Київстар" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;
3, 4 - представнику Приватного акціонерного товариства "Київстар" адвокату Шумському Н.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5 - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом