Справа № 509/555/24
17 липня 2024 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області,
про
позбавлення батьківських прав,-
26 січня 2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначив, що з 05 серпня 2014 року він з відповідачкою перебуває у шлюбі та мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їхнє спільне сімейне життя не склалося зовсім від самого початку, і вже більше одного року вони не проживають разом та не підтримують відносин. Спільна донька проживає з позивачем, а відповідачка із своїм сином від попереднього шлюбу проживає окремо. При цьому, позивач сам займається вихованням та утриманням спільної доньки, а відповідачка повністю усунулась від виконання своїх батьківських обов'язків: не спілкується з дитиною, не надає жодної допомоги на утримання дитини. Оскільки відповідачка ухиляється від свого обов'язку по вихованню та утриманню власної дитини, тому позивач вважає за необхідне позбавити її батьківських прав.
З наведених підстав позивач просив суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки - ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, якою повідомив, що свій позов підтримує та просить про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутність.
Представниця третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, надіславши до суду письмову заяву, в якій просила суд проводити судові засідання за її відсутністю, пославшись на Висновок комісії з питань захисту прав дитини Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 25 червня 2024 року та рішення виконавчого комітету Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 93 від 27 червня 2024 року про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просила врахувати при ухвалені рішення судом.
Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають справи у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім тих, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтями 141, 142, 150 СК України передбачено - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 1 статті 164 СК України, передбачений вичерпний перелік випадків, при яких, мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав, і це:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Частиною 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Як судом встановлено, позивач - ОСОБА_1 з відповідачкою - ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася спільна донька - ОСОБА_3 .
З 2023 року вони припинили спільне проживання та більше не поновлювали відносин.
Згідно рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2024 р. (цивільна справа № 509/759/24), шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано.
Згідно довідки Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 04.01.2024 р. № 2 та акту обстеження житлово-побутових умов комісії Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 04.01.2024 р., позивач ОСОБА_1 разом із донькою - ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка - ОСОБА_2 з сім'єю не проживає.
Згідно характеристики Доброолександрівського ліцею Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 05.01.2024 р. № 5, відносно дитини - ОСОБА_3 , батько дитини - ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню дитини, постійно цікавиться навчанням дитини, бере активну участь в житті ліцею та класу, а мати дитини (відповідачка) - ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не бере: батьківські збори не відвідує, з адміністрацією ліцею та вчителем не співпрацює.
Крім цього, відповідачка добровільно склала заяву, посвідчену 09.01.2024 р. приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В., якою не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення позивача єдиним опікуном над дитиною.
Згідно Висновку комісії з питань захисту прав дитини Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 25 червня 2024 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 93 від 27 червня 2024 року, комісія прийшла до висновку про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про відсутність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її доньки - ОСОБА_3 , оскільки: відповідачка позов визнала повністю, тобто визнала особисто, що вона ухиляється від свого обов'язку по вихованню та утриманню власної дитини; крім того надала нотаріально посвідчену заяву, якою не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки; також ухилення відповідачки від виконання батьківських прав відносно її доньки підтверджується вищезазначеними доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 - мати малолітньої дитини ОСОБА_4 , повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків: не приїжджає до дитини, не спілкується з нею, участі у вихованні дитини не приймає, не надає жодної допомоги на її утримання, а тому є всі законні підстави позбавити її батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_4 та стягнути з неї на користь позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх її доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі даного позову і до повноліття дитини.
Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 200, 206, 258, 259, 263-268, 272-273, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 19, 138, 141, 142, 164-166, 169, 180-183 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікованої Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р.), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 52 Конституції України, Законом України «Про охорону дитинства», практикою ЄСПЛ, ЄКПЛ, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх її доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2024 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: А.І. Бочаров