Справа № 953/11210/23
Провадження № 1-кс/953/5135/24
12 липня 2024 року м. Харків Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001296 від 10.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст.361 КК України, про арешт майна,
Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001296 від 10.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст.361 КК України, в якому просить накласти арешт на наступне майно:
1. з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , яке належіть ОСОБА_4 , а саме на:
1.мобільний телефон Redmi Note 5 imei1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,
2.картка monobank № НОМЕР_5 ;
2. зметою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , яке належить ОСОБА_5 , а саме на:
1.мобільний телефон Xiomi Redmi 9, імеі 1: НОМЕР_6 , з сім-картками НОМЕР_7 , 067 550 3641;
3. з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , яке належіть ОСОБА_6 , а саме на:
1.wi-fi роутер TP - link s/n 2201105005886;
2 .wi-fi роутер TP - link s/n 21713608005136;
3. wi-fi роутер TP - link «Київстар» s/n317048007663;
4. wi-fi роутер Asus F6 - WDQ004864.
Прокурор просить забезпечити зберігання речових доказів згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012 та визначити місце зберігання речових доказів за СУ ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.
10.11.2023 до СУ ГУНП в Харківській області надійшла заява від начальника філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», щодо скоєння працівником банку АТ «Ощадбанк» злочину, а саме - несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж під час дії військового стану.
Відомості за вказаною заявою внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001296 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
В ході роботи по даному кримінальному провадженню встановлено причетну посадову особу ОСОБА_7 , яка користується номером мобільного телефону - НОМЕР_8 . Згідно матеріалів службової перевірки АТ «Ощадбанк», встановлено, що до відповідної банківської системи ПЗ CRM провідним економістом сектора роздрібного бізнесу ТВБВ філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_7 в період з 19.04.2023 - 30.10.2023 систематично здійснено перегляд інформації по 4806 клієнтах з яких 3610 клієнтів, які є клієнтами інших регіональних управлінь, а саме Луганської та Донецької області, згідно посадових положень та відповідних інструкцій ОСОБА_7 не має повноважень здійснювати перегляд інформації, щодо клієнтів інших регіональних управлінь, які не входять до її повноважень.
Перевіркою встановлена систематичність дій, а саме, що після вчинення дій ОСОБА_7 до входу в банківську систему клієнтів, які відносяться до Луганських та Донецьких управлінь АТ «Ощадбанк», у клієнтів одразу відбувалось списання грошових коштів з їх рахунків.
Також встановлена можлива причетність ОСОБА_4 .
01.07.2024 отримано ухвали слідчого судді Київського районного суду
м. Харкова про проведення обшуку за адресою мешкання за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , під час проведення обшуків за місцем проживання зазначених осіб 10.07.2024 виявлено та вилучено зазначене в клопотанні майно., яке у подальшому визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаного майна, яке має доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину. Метою накладення арешту на вилучене майно є його збереження, оскільки, їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винної особи від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власники майна ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання була повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, прокурором доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, було вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , про можливу причетність яких до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.361-2, ч. 5 ст.361 КК України вбачається з ухвал слідчого судді про обшуки від 01.07.2024.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, встановлені в ході досудового розслідування, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж під час дії військового стану, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуків майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Прокурором доведено наявність розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуків майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власників майна є виправданим.
Разом з цим, згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурором обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучені мобільні телефони, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання його речовими доказами, є необхідність у проведенні його огляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Враховуючи, що вилучені мобільні телефони можуть містити відомості, які не мають значення для даного кримінального провадження та необхідні особам для забезпечення своїх соціальних потреб та здійснення господарської діяльності, з метою запобігання надмірного обмеження права власності, слідчий суддя покладає на прокурора обов'язок після зняття за участю спеціаліста інформації з мобільних телефонів повернути їх власникам.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що відповідає положенням ч.1 ст.170 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001296 від 10.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст.361 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно:
1. вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 ::
- мобільний телефон Redmi Note 5 imei1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,
- картка monobank № НОМЕР_5 ;
2. вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 :
- мобільний телефон Xiomi Redmi 9, імеі 1: НОМЕР_6 , з сім-картками НОМЕР_7 , 067 550 3641;
3. вилучене в ході обшуку 10.07.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , яке належіть ОСОБА_6 :
1.wi-fi роутер TP - link s/n 2201105005886;
2 .wi-fi роутер TP - link s/n 21713608005136;
3. wi-fi роутер TP - link «Київстар» s/n317048007663;
4. wi-fi роутер Asus F6 - WDQ004864.
Зобов'язати прокурора після зняття інформації за участю спеціаліста з мобільного телефону Redmi Note 5 imei1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , мобільного телефону Xiomi Redmi 9, імеі 1: НОМЕР_6 , з сім-картками НОМЕР_7 , НОМЕР_9 передати це майно на відповідальне зберігання власникам, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Роз'яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1