Справа № 953/1210/23
Провадження № 1-кп/953/417/24
23 липня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022221130002374 від 08 грудня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням, в клопотанні просить продовжити відносно обвинуваченого строк тримання під домашнім арештом, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Отже, зважаючи на тяжкість покарання, а також на те, що обвинувачений офіційно на даний час не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, він може переховуватись від суду. Також ОСОБА_4 , не маючи офіційного джерела доходів, має можливість вчиняти злочини, пов'язані з обігом наркотичних та психотропних речовин з метою отримання прибутку за допомогою мережі інтернет та подальшого розкладання закладок. Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт. На теперішній час у встановлений строк закінчити судовий розгляд не є можливим, а ризики які заявлялися не зменшились та мають місце.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді доашнього арешту в нічній час доби, посилаючись на те, що він не має коштів до існування, має намір працевлаштуватись, але позбавлений такої можливості через застосування до нього запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на більш м'який, посилаючись на потребу обвинуваченого у отриманні джерел до існування та намір останнього працевлаштуватись.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом, суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2022 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 лютого 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 198480 гривень.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 лютого 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 березня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 198480 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01 березня 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 квітня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01 червня 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 липня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28 липня 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 вересня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21 вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 листопада 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2023 року відносно ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 січня 2024 року з визначенням розміру застави в сумі 214720 гривень.
Ухвалою Київськогорайонного суду містаХаркова від 27 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 змінений запобіжнийзахід з тримання під
вартою на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово без дозволу суду залишати житлоза місцем проживання строком на два місяці - до 27 лютого 2024 року, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, на обвинуваченого покладені наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У подальшому строк тримання обвинуваченому під домашнім арештом був неодноразово продовжений судом, останній раз на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 11 червня 2024 року до двох місяців - до 11 серпня 2024 року, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, на обвинуваченого покладені наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом закінчується 11 серпня 2024 року.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вирішуючи питання про продовження строків домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, дані про його особу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за ч.2 ст.307 КК України - позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати. Обвинувачений не працює, не навчається, не одружений, суду не надано відомостей щодо наявності у обвинуваченого членів родини та будь-яких осіб на утриманні, отже судом не встановлено наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків на території України та зв'язків з державою, які б превалювали над його зацікавленістю у переховуванні. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в період дії воєнного стану, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності, суд погоджується з доводами прокурора, що ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Стороною захисту не надано жодних відомостей щодо працевлаштування обвинуваченого або наміру працевлаштуватися.
З урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого, тяжкості обвинувачення у сукупності з даними особи обвинуваченого, суд погоджується з доводами прокурора, що зазначені ризики продовжують існувати.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що продовження відносно обвинуваченого строку тримання під домашнім арештом з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, які прокурор визначив у своєму клопотанні, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігатиме спробам переховування від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, оскільки ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого переховуватись від суду значно зменшився зважаючи на тривалість судового розгляду, у сукупності з обставинами, викладеними обвинуваченим в обгрунтування доводів про зміну запобіжного заходу, зокрема щодо неможливості обвинуваченого працевлаштуватися з метою забезпечення його життєвих потреб, з метою надання можливості обвинуваченому реалізувати своє право на працевлаштування, виходячи з конституційних положень щодо права особи на працю, а також враховуючи ту обставину, що обвинувачений тривалий час більше 6 місяців знаходиться під цілодобовим домашнім арештом, суд вважає можливим змінити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за місцем проживання на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 20 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за місцем проживання строком на два місяці з покладенням обов'язків на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України. Суд вважає, що такий період часу є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому у період часу з 20 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до двох місяців - до 23 вересня 2024 року.
Зобов'язати ОСОБА_4 протягом часу дії ухвали:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 23 вересня 2024 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 25 липня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1