справа № 619/731/24
провадження № 1-кс/619/808/24
іменем України
25 липня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасу3вання арешту майна по кримінальному провадженню № 42023222080000037 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на грошові кошти, які належать його батькові - ОСОБА_4 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року.
Клопотання обґрунтовується тим, що на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2024 року було проведено обшукавтомобіля марки Honda CR-V, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно інформаційної бази Національної поліції Україниналежить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , навпроти магазину «Дніпро-М» та виходу метрополітену «Центральний ринок», за географічними координатами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
В ході обшуку автомобіля марки Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 ,виявлено та вилучено грошові кошти різного номіналу та валюти:- 3700 (три тисячі сімсот) євро ( номіналом 50 євро - 8 шт., номіналом 100 євро - 33 шт.);-8440 (вісім тисяч чотириста сорок) доларів США ( номіналом 20 доларів США - 2 шт., номіналом 50 доларів США - 10 шт., номіналом 100 доларів США - 79 шт.);-46000 (сорок шість тисяч) гривень ( номіналом 1000 гривень - 12 шт., номіналом 500 гривень - 64 шт., номіналом 200 гривень - 6 шт., номіналом 50 гривень - 14 шт., номіналом 20 гривень - 5 шт.).
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22.05.2024 накладено арешт на вказане вище майно.
В клопотанні ОСОБА_3 зазначає, що вилучені з автомобіля марки «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , який належить його батьку ОСОБА_4 , грошові кошти належать його батьку. Просить повернути грошові кошти, які належать його батьку ОСОБА_4 .
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, шляхом подання оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду клопотання, поважних причин неможливості участі в судовому засіданні не зазначив.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності учасників судового процесу, оскільки своїм правом присутності вони не скористалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши його матеріали, суд дійшов до наступного висновку.
Положеннями ст. 131 КПК України встановлено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте без урахування певних суттєвих обставин.
Згідно частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно частини 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК кодексу України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42023222080000037, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
07.05.2024 прокурором Дергачівської окружної прокуратури на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 10.04.2024 проведено обшук автомобіля марки Honda CR-V, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно інформаційної бази Національної поліції Україниналежить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , навпроти магазину «Дніпро-М» та виходу метрополітену «Центральний ринок», за географічними координатами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
В ході обшуку автомобіля марки Honda CR-V, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ,за вищевказаною адресою виявлено та вилучено грошові кошти різного номіналу та валюти:
-3700 (три тисячі сімсот) євро ( номіналом 50 євро - 8 шт., номіналом 100 євро - 33 шт.);
-8440 (вісім тисяч чотириста сорок) доларів США ( номіналом 20 доларів США - 2 шт., номіналом 50 доларів США - 10 шт., номіналом 100 доларів США - 79 шт.);
-46000 (сорок шість тисяч) гривень ( номіналом 1000 гривень - 12 шт., номіналом 500 гривень - 64 шт., номіналом 200 гривень - 6 шт., номіналом 50 гривень - 14 шт., номіналом 20 гривень - 5 шт.).
Постановою прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 07 травня 2024 року виявлене та вилучене майно було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 42023222080000037 від 26.10.2023.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року,на тимчасово вилучене майно 07 травня 2024 року в ході проведення обшуків накладено арешт на вилучені грошові кошти.
В даній ухвалі зазначено, що зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.
В ухвалі слідчого судді також зазначено, що вилучене майно потребує подальшого аналізу, а також встановлено, що грошові кошти були визнані речовими доказом у кримінальному провадженні, вказане вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначені Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок), та Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Порядку речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.12 Інструкції під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).
Як вбачається з аналізу вищезазначених правових норм, відповідальними за зберігання речових доказів є сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, у даному випадку - сторона обвинувачення, та посадова особа органу, який здійснює зберігання речового доказу, а на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту, або зміни місця зберігання арештованого майна.
Слідчий суддя зазначає, що особою, яка звернулась із клопотанням про скасування арештуна грошові кошти, які належать його батькові - ОСОБА_4 до матеріалів клопотання не долучено документів, що підтверджують право власності на арештоване майно, не наведено обґрунтованих доводів, на підтвердження того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, ОСОБА_3 , звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням, в частині скасування арешту на грошові кошти, власноручно зазначив, що грошові кошти належать його батькові - ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Оскільки ОСОБА_3 не є власником грошових коштів, його вимоги щодо скасування арешту на грошові кошти задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває досудове розслідування, тому суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для скасування арешту на грошові кошти.
Керуючись статтями 131 - 132, 174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42023222080000037 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 26 липня 2024 року о 13 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1