іменем України
Справа №377/255/24
Провадження №1-кп/377/29/24
25 липня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Славутичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000262 від 19 березня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нижній Тагіл Російської Федерації, громадянина України, пенсіонера, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,
ОСОБА_4 поширив матеріали у яких міститься виправдування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресіх Російської Феднерації проти України як внутрішньго громадянського конфлікту, виправдування тимчасової окупації частини України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, за таких обставин:
ОСОБА_4 , достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками РФ здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 року підрозділами ЗС РФ та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомаштабне вторгнення на територію суверенної держави України, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо, умисно вчиняв дії направлені на поширення матеріалів у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації України, розпочату у 2014 році.
Поряд з цим, 16.03.2022 року, у встановленому законодавством України порядку, набрав чинності Закон України №2110-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» відповідно до якого внесено зміни до Кримінального Кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001р.,№25-26, ст.131), а саме його положення доповнено статтею 436-2 такого змісту: виправдування, визнання правомірною, заперечення бройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
У громадянина України ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 16.06.2022, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, які вчиняв за допомогою його персонального комп'ютера «4ЕNTO».
Так, громадянин України ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера «4ЕNTO», під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, зареєстрував обліковий запис у соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_4 », який нараховує 188 підписників.
У період часу з 16.06.2022 по 26.07.2023 громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп'ютера «4ЕNTO», що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного акаунту « ОСОБА_4 » в соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники», поширив матеріали, в яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а саме:
- 16.06.2022, 19.03.2023, 12.04.2023, 25.04.2023, 19.05.2023, 22.05.2023, 31.05.2023, 08.06.2023, 21.06.2023, 20.07.2023, 26.07.2023 поширив публікацію текстів у мережі «Однокласники»,, які згідно висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення № 1692 від 10.01.2024 року Сумського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», містять інформація щодо виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, переслідуючи ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер соціальної мережі «Однокласники» через можливість поширення інформації через всесвітню мережу «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, переслідуючи прямий умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, серед користувачів соціальної мережі «Однокласники», усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, розмістив на власній сторінці вищевказані публікації, чим поширив серед користувачів соціальної мережі «Однокласники» матеріали, в яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Відповідальність за вказаний злочин передбачена за ч.2 ст. 436-2 КК України як умисні дії, які полягали у поширенні матеріалів у яких міститься виправдування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році,
22 березня 2024 року між прокурором і обвинуваченим в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до змісту якої обвинувачений ОСОБА_4 , беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України.
Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за вказаним обвинуваченням за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік та звільнення на підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо злочинів, кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Заслухавши думку обвинуваченого, роз'яснивши йому наслідки, передбачені ст.473 КПК України, заслухавши думку захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає укладену угоду про визнання винуватості такою, що відповідає вимогам ст. 470, 472 КПК України, оскільки прокурором при укладенні угоди враховано:
- ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього;
- характер і тяжкість обвинувачення;
- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження;
- наявність суспільного інтересу в запобіганні більш тяжких кримінальних правопорушень.
- сторони погодили, що обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, оскільки враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , повідомив суду, що насильство, примус чи погрози з питань укладення угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою, йому ніхто не надавав. Захисник - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що він здійснював захист обвинуваченого під час укладення угоди та повністю підтвердив зазначені обвинуваченим обставини.
Заслухавши думку обвинуваченого, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, роз'яснивши йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, з'ясувавши обставини, передбачені у ч. 6 ст.474 КПК України, заслухавши думки прокурора, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких злочинів. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно зі ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів.
Відповідно до абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Таким чином, вимоги абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості дотримано.
Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. ст. 470, 472 КПК України.
Суд визнає, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно із ст. 67 КК України, не встановлено.
Узгоджене сторонами покарання в межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 436-2 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, є пропорційним та достатнім і забезпечить досягнення мети його застосування, оскільки враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення (злочину), особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тобто є осудною особою, має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, пенсіонер, ветеран праці, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, усвідомлюючий свою вину, суд погоджується з висновком сторін про можливість на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено, тому угода про визнання винуватості підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
За приписами п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, за допомогою якого було вчинено злочин.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням лінгвістичної експертизи в сумі 19118 гривень 40 копійки необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , на користь держави.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 373-375 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 березня 2024 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000262 від 19 березня 2024 року за ч. 2 ст. 436-2 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням лінгвістичної експертизи акт № 1692 в сумі 19118 гривень 40 копійки.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 15.03.2024 року на персональний комп'ютер «4ЕNTO» на якому міститься наліпка із текстом «ZOTAC» та «ASUS», та сім картку «водафон» із абонентським номером НОМЕР_1 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- персональний комп'ютер «4ЕNTO» на якому міститься наліпка із текстом «ZOTAC» та «ASUS», на підставі ст.96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність Держави.
- сім картку «водафон» із абонентським номером НОМЕР_1 - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_4 що умисне невиконання угоди, є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1