Справа № 372/956/24
Провадження 2-зз/372/15/24
ухвала
Іменем України
25 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В. при секретарі Куник О.В., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,-
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою суду від 22.04.0224 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на грошові кошти та майно ОСОБА_1 в межах суми 190 141 грн. 00 коп.
12.07.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, зазначивши, що позивачем помилково визначено суму вартості матеріального збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 115641,41 грн., що прийнято судом до уваги при задоволенні заяви про забезпечення позову. У результаті виконання даної ухвали, державним виконавцем накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» єдиним джерелом надходження по якому є пенсія, при тому, що відповідач є інвалідом ІІ групи. А тому просив скасувати дану ухвалу.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши думку представника позивача, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Щодо тверджень заявника про те, що державним виконавцем накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», єдиним джерелом надходження по якому є пенсія, при тому, що відповідач є інвалідом ІІ групи, суд зазначає таке.
Згідно п.п. 12 п.2 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою правління НБУ №162 від 09.07.2022 передбачено, що поточний рахунок - рахунок (включаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно п. 69 вказаної Інструкції, банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в п. 60 розділу V Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.
У ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» перелічено види виплат, на які заборонено звертати стягнення. До таких відносяться: вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника; компенсація працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомогу у зв'язку з народженням дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям; допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; допомога на лікування; допомога на поховання; щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», також не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Отже, законом чітко передбачені види надходжень та види рахунків, на які не може бути накладено арешт.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться. Надалі банк повідомляє виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повертає йому постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі при отриманні документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Фактично аргументи вказаної заяви про скасування заходів забезпечення позову зводяться до незгоди заявника із процедурою виконання судового рішення державним виконавцем та/або банківською установою. Проте, незгода із процедурою виконання судового рішення не може мати наслідком скасування цього рішення.
Зважаючи на викладене, суд роз'яснює заявнику право звернутись до виконавця з обґрунтованою заявою про зняття незаконно накладеного арешту та розблокування доступу до пенсійних коштів, а в разі не реагування виконавця - до суду із скаргою на дії державного/приватного виконавця
На підставі викладеного та керуючись статями 43, 150, 158, 259 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В.Висоцька