Справа № 372/1366/21
Провадження 1-кс-977/24
ухвала
Іменем України
26 липня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області скаргу скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача,
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 , слідчим суддею встановлено, що вона викладена на іноземній мові (російській), окрім титульного найменування, яке викладено на державній мові.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 р. №10-рп/99 та від 14.07.2021 р. № 1-р/2021, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частиною 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Тобто, згідно з Конституцією України, КПК України і вище зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
Відповідно правової позиції об'єднаної палати ККС ВС, що міститься у постанові від 19.09.2022 р. у справі № 521/12324/18, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Крім того, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача судом для складання заяв або скарг для подачі їх до суду. До того ж до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
Тому, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 року № 1402-VIII (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII (ст.1, ч.6 ст.13, ч.ч.1,2 ст.14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку ст.ст.422, 422-1 КПК, або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Слідчий суддя звертає увагу на неприпустимість звернення до суду з процесуальними документами (клопотаннями, заявами, скаргами) на будь-якій з іноземних мов, у тому числі російською, без подання їх перекладу державною мовою, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості ознайомитись з її оригінальним змістом, перевірити її на відповідність вимогам ст.ст.303, 304, 307 КПК України та прийняти обґрунтоване та мотивоване рішення за результатами розгляду такої скарги.
Враховуючи, що подана ОСОБА_2 в порядку ст.ст.303, 304 КПК України скарга складена не державною мовою та його усвідомлена відмова у здійсненні її перекладу, слідчий суддя вважає за необхідне повернути скаргу особі, яка її подала.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 7, 29, 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача повернути заявнику з усіма додатками.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1