Справа № 364/337/24
Провадження № 2/364/219/24
26.07.2024 року, Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуючої судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Сіті Фінанс» ( ЄДРПОУ 39508708, адреса: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053, № тел: 0442279260, НОМЕР_4, е-пошта: office@cityfinance.com.ua, має зареєстрований електронний кабінет),
представник позивача Титаренко Владислав Володимирович ( адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/2971 від 22.02.2022, адреса для листування: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_1 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований електронний кабінет),
до
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_3 )
про стягнення заборгованості ,
28.05.2024 до суду надійшла вказана позовна заява, у якій представник позивача зазначає, що 20.12.2022 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю « ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ « Райффайзен Банк» передав ( відступив) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідачки.
ОСОБА_1 01.11.2018 уклала договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/380805/82/476722 та отримала кредит у розмірі 57897,07 гривень, та 25.01.2019 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0954/82/9182549, відповідно до якого кредитодавець відкрив картковий рахунок та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив - 16000,00 грн.
Відповідно до реєстру божників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20.12.2022 ТОВ «ФК « Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 :
-за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/380805/82/476722 від 01.11.2018 у розмірі - 44420,02 гривень;
-за договором про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0954/82/9182549 від 25.01.2019 у розмірі - 13856,55 гривень.
Представник позивача, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та на ст. ст. 15, 16, 525, 516, 526, 527, 529, 530, 536, 549, 551, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 27, 42, 43, 76-80, 89, 175-177 ЦПК України, просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження;
- стягнути з відповідачки суму заборгованості: за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/380805/82/476722 від 01.11.2018 у розмірі - 44420,02 гривень; за договором про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0954/82/9182549 від 25.01.2019 у розмірі - 13856,55 гривень;
-стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі - 3028,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 2800,00 грн.
31.05.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи без їх виклику в судове засідання, на 02.07.2024. Одночасно суд зобов'язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів, які містяться у кредитній справі відповідачки ОСОБА_1 , а саме: договір про надання кредиту, додаткові угоди до нього; договір про надання банківських послуг; заяву про відкриття карткового рахунку, документи щодо погодження на надання кредиту: кредитний висновок та додатки до нього; умови надання послуг; фінансову бухгалтерську звітність позичальника; картку кредитної справи встановленого зразка в якій міститься загальна інформація про позичальника і т.п.; контрольні документи (інформація щодо моніторингу кредиту): картку контролю виконання позичальником умов кредитного договору; документація з бухгалтерського обліку кредиту та процентів: розпорядження на відкриття кредитного рахунку та рахунку нарахованих процентів, позабалансових рахунків для обліку кредитних зобов'язань, забезпечення, про зміни умов кредитного договору ; виписки з кредитного рахунка; розрахунки заборгованості по позиці, процентів, комісійних, штрафних санкцій; статистичну та бухгалтерську звітність; розшифровку дебіторської, кредиторської заборгованості; довідку про рух грошових коштів за рахунком; звіт про фінансові результати ( первинні бухгалтерські документи, які підтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику кредитних коштів, боргу по основній сумі позики та процентам) тощо. Договір про відступлення права вимоги, додатки до нього, реєстр боржників до договору та повідомлення боржниці про відступлення права грошової вимоги тощо.
Позивачу було роз'яснено наслідки ненадання доказів, витребуваних судом, передбачені п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
02.07.2024 судовий розгляд справи не відбувся та був відкладений на 26.07.2024, у зв'язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.
26.07.2024 ознайомившись з матеріалами справи, суддя встановила, що позивач не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 31.05.2024 та не надав належних письмових (електронних) доказів на ствердження своїх позовних вимог, які стосуються безпосередньо заявленого позову, зокрема кредитних правовідносин щодо яких він звернувся до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що до нього перейшли права грошової вимоги: за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/380805/82/476722 від 01.11.2018 у розмірі - 44420,02 гривень та за договором про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0954/82/9182549 від 25.01.2019 у розмірі - 13856,55 гривень.
Так, 20.12.2022 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю « ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ « Райффайзен Банк» передав ( відступив) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідачки.
Оскільки при зверненні до суду до позовної заяви позивачем було долучено неналежної якості та неналежним чином завірені копії зазначених вище договорів, суд зобов'язав позивача надати для огляду оригінали таких, однак всупереч наведеному станом на 26.07.2024 позивач не відреагував на ухвалу суду та не надав оригіналів, тобто наразі позивачем належними та допустими доказами не доведено перехід права вимоги за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/380805/82/476722 від 01.11.2018 та за договором про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0954/82/9182549 від 25.01.2019.
Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком безспірно з'ясувати обставини щодо договірних відносин між сторонами та умов, на яких були, як стверджує позивач, отриманні ним права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача, зокрема, щодо відповідальності за порушення ним грошових зобов'язань.
Отже, на думку суду не надання позивачем витребуваних судом доказів вказує на відсутність можливості доведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а як наслідок неможливості розгляду такої справи по суті.
Одночасно позивач не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду від 31.05.2024. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов'язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Одночасно слід зазначити, що позивач переклав свої обов'язки щодо доказування правомірності звернення з таким позовом на суд та не врахував, що за нормами визначними чинним законодавством, при купівлі права вимоги позивачем, фактор зобов'язується самостійно (без участі клієнта) щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, підготувати та подати заяви про заміну сторони у таких провадженнях до відповідних інстанцій для здійснення процесуального правонаступництва. Після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі.
Тобто при укладенні договору факторингу за яким позивачу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , саме ТОВ « ФК «СІТІ ФІНАНС» повинні були отримати і пакет документів, щодо кредитних правовідносин за якими вони отримали право грошової вимоги, а відтак в подальшому при виникненні спору надати їх на ствердження своїх вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник отримали ухвалу про відкриття провадження та витребування письмових доказів - 31.05.2024 в системі «Електронний Суд» в електронному кабінеті ( а.с. 88, 89).
Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Однак незважаючи на належне повідомлення та отримання позивачем процесуальних документів суду, як вже зазначалося вище, станом на 26.07.2024 ухвала від 31.05.2024 не виконана і як наслідок витребувані судом оригінали позивачем надані не були, належного обґрунтування щодо причин ненадання таких доказів також позивачем не наведено.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов'язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, та, що для вирішення такого спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачем витребуваних письмових ( електронних) доказів, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положень статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун