"23" липня 2024 р. Справа № 363/1674/24
23 липня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Бучанського РУП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.03.2024 року о 17 год. в с. Гаврилівка по вул. Свято-Троїцькій 52А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода). Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , неодноразово будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, справу слід розглянути у відсутність ОСОБА_1 , неявка до суду якого згідно вимог ст. 268 КУпАП розгляду справи не перешкоджає, коли його інтереси в суді представляє адвокат Таранов С.І.
Адвокат Таранов С.І. в суді проти протоколу заперечив та доказів винуватості ОСОБА_1 не вбачав, виклав доводи щодо неналежності та недостатності доказів винуватості останнього. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши адвоката Таранова С.І., дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Так, зазначені в протоколі обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 485909 від 14 березня 2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до Вишгородської ЦРЛ 14.03.2024 року, копією постанови серії БАД №996222 від 14.04.2024 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, копіями паспорту та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , та даними відеозапису про те, що після виявлення співробітником поліції в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, під час керування транспортним засобом, останній відмовився від будь-якого огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 Національної гвардії України №1446 від 18.03.2024 року, ОСОБА_1 з 24.02.2023 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З листа Вишгородського РУП ГУНП в Київській області №СЕД-28735-2024 від 05.07.2024 року вбачається, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року с. Гаврилівка відноситься до території Бучанського району. Обслуговування та надання поліцейських послуг у вказаному вище районі здійснює Бучанське районне управління поліції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення мало місце 14.03.2024 року близько 17 год., а протокол про це складено цього ж дня о 18 год. 55 хв. При складанні протоколу ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився та зазначив, що надасть їх в суді.
При цьому, суд звертає увагу на те, що ні при підписанні протоколу, ні суду ОСОБА_1 будь-яких пояснень щодо обставин події не надав.
З доданих до справи матеріалів відеозапису вбачається, що 14.03.2024 року о 16:54:50 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення повороту нерівно їхав по дорозі, втратив курсову стійкість, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюр. Після чого співробітниками поліції, патрульний автомобіль яких їхав йому на зустріч, одразу подано звуковий сигнал спрямований на зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаного фрагменту відеозапису видно, що його здійснено у публічно-доступному місці - на вулиці, з відповідно розташованою камерою відеозапису.
Під час фіксації відеозапису на місці зупинення транспортного засобу, ОСОБА_1 визнав, що саме він у зазначений час керував автомобілем Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 . На відео також зафіксовано мляву мову останнього, нестійкі рухи та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Ці обставини сумніву у суду не викликають, які є послідовними, логічними і переконливими, що відповідають зібраним у справі матеріалам.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що прямі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відсутні, а в справі не встановлено того, що останній керував транспортним засобом, протокол щодо якого складено без роз'яснення прав, та який незрозуміло яким чином потрапив на місце події, коли сам відеозапис не є безперервним, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відеозапис - це зафіксована на спеціальному носії візуальна інформація про певні обставини, яка може супроводжуватися звуком, а може бути й без такого. Візуальна інформація - зображення певних об'єктів, яке фіксувалося протягом певного часу.
Суд зазначає, що порядок збирання доказів в КУпАП детально не регламентовано, коли обов'язок щодо їх збирання покладається на осіб уповноважених на складання протоколів.
Зі справи ніщо не вказує на те, що долучений до справи відеозапис, який складається з двох фрагментів відеозаписів, зібрано з істотним порушенням прав, свобод та інтересів інших осіб.
Підстав вважати цей доказ неналежним, недопустимим і недостовірним у суду немає, коли матеріали справи не повинні обов'язково містити процесуальні документи щодо збирання відеозапису. Будь-які відомості та ознаки недостовірності долученого до протоколу відеозапису в справі відсутні.
Доводи сторони захисту про те, що відеозапис повинен бути безперервним та тривати весь час під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, суд відкидає, як неспроможні, що на вимогах КУпАП не ґрунтується, про недостовірність, недопустимість і неналежність конкретно цього відеозапису в цій справі не свідчать.
Долучений до протоколу відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, який суд покладає в основу доведення винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, будь-яких застережень при складані протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також на відеозаписі під час надання пояснень працівникам поліції та під час відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не зазначив. Своєї обґрунтованої і переконливої версії події, за якої б убачалося, що він ПДР України за обставин викладених у протоколі не порушував, ОСОБА_1 суду не надав.
Що стосується доводів захисту про те, що адміністративне правопорушення вчинено 14.03.2024 року близько 17 год., а протокол складено о 18 год. 55 хв., то суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП співробітниками поліції складено після його остаточної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі о 18 год. 55 хв. 14.03.2024 року, в темний час доби, а не під час керування автомобілем о 17 год., що також зафіксовано на відеозаписі.
Ці обставини сумнівів у суду не викликають і підставою для закриття справи щодо ОСОБА_1 бути не можуть, на незаконність зібраних доказів і складеного протоколу не вказують, сама тільки та обставина, що ОСОБА_1 був зупинений близько 17 год., а протокол складено о 18 год. 55 хв. про незаконність складання протоколу та відсутність доказів і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 свідчити не можуть.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Повний текст постанови складено 26 липня 2024 року.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя