Справа №351/1068/24
Номер провадження №2/351/570/24
23 липня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.,
за участі секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини біля матері, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини біля матері. Даний позов мотивує тим, що вона з відповідачем 23.06.2020 року зареєструвала шлюб у Снятинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №42.
Позивач вказує, що у шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що вони з відповідачем шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть. Крім того вказує, що їхня малолітня донька проживає разом із нею, відповідач дитиною не цікавиться, участі у її вихованні не бере, належної матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_1 просила шлюб із ОСОБА_2 розірвати та визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із нею. Судові витрати понесені в результаті розгляду даної справи покласти на відповідача.
Позивач подала до суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд позов задовольнити та розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, оскільки перебуває на службі у Збройних Силах України. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2020року сторони зареєстрували шлюб у Снятинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №42, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що батьками дитини є сторони по справі (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ).
Відповідно до довідки №452 від 23.04.2024р. виданої старостинським округом №5 Снятинської ОТГ, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . До складу сім'ї входять: донька ОСОБА_5 , 2018 р.нар., донька ОСОБА_4 , 2021 р.нар., батько ОСОБА_6 , 1968 р.нар.
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 23.04.2024р. ОСОБА_1 разом із рожиною проживає в АДРЕСА_1 . Ніде не працює, здійснює догляд за малолітньою донькою ОСОБА_4 , 2021 р.нар. Умови проживання родини задовільні.
Враховуючи наявність стійкого волевиявлення позивача, спрямованого на розірвання шлюбу, у суду склалася достатня впевненість в тому, що подальше сумісне життя подружжя неможливе, шлюб та сім'я розпалися остаточно та існують формально.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу Українипозов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За вказаних обставин судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, тому відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, шлюб підлягає до розірвання.
Щодо вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір'ю ОСОБА_1 , то суд вважає її необгрунтованою й такою, що до задоволення не підлягає.
Так, Сімейним кодексом України не передбачено залишення проживання дитини з одним із подружжя при розірванні шлюбу.
Про таку можливість зазначив Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, вказавши, що «за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу». Тобто, ключовим у даному випадку є відсутність спору про те, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти після розірвання шлюбу. Крім того, вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу суд може, але не повинен, оскільки Сімейним кодексом України такий обов'язок не встановлений.
Виходячи з обставин справи, в якій Верховний Суд виклав цю правову позицію, ключовим було те, що Верховний Суд не вважав помилкою суду першої інстанції вирішення питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Суд не вбачає підстав для вирішення питання про визначення місця проживання дитини, оскільки спору між батьками щодо цього немає, відповідач вимоги визнає та згідно позовної заяви адреса проживання сторін однакова.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з вимогами ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
За вказаних обставин, позов підлягає до часткового задоволення.
Стаття 141 ЦПК України визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1211, 20 грн., що підтверджується наданою квитанцією в матеріалах справи.
На підставі ст. ст.104, 110, 112,113, 157, 161 Сімейного кодексу України, керуючись ст.247 ч.2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини біля матері - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.06.2020р. Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №42 - розірвати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ