Справа № 344/11121/24
Провадження № 1-кс/344/4700/24
26 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 , що подана на постанову прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 від 04.06.2024 у кримінальному провадженні №12023091010002377, від 25.07.2023 за ч. 2 ст. 382 КК України про вчинення обов'язкових слідчих дій, -
Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, у якій просить : скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 від 04.06.2024 у кримінальному провадженні №12023091010002377; повторно зобов'язати розглянути клопотання потерпілого №12 з урахуванням висновку суду.
В обґрунтування скарги, зокрема, зазначено, що при складенні вказаної постанови порушено вимоги ст. 110 КПК України. Так, в постанові прокурора не зазначено прізвища, ім'я та по батькові посадової особи, що унеможливлює ідентифікувати автора. Така не викладена на офіційному бланку. Не містить реєстрації та вихідних реквізитів. У такій не зазначено процесуальний статус особи, яка подала клопотання №12. Не зазначено прізвище, ім'я та по батькові учасника кримінального провадження, що унеможливлює ідентифікацію і належність до таких учасників.
Подане клопотання №12 потерпілого ОСОБА_3 складається із вимог про проведення обов'язкових слідчих, процесуальних дій, які зобов'язаний вчинити слідчий згідно положень ст. 91 КПК України.
Щодо пункту 1 відмови, то у матеріалах кримінального провадження немає належно засвідчених ухвал, які зазначені у заяві про злочин.
За пунктом 2 клопотання вказує, що статутні документи організації, яка не виконала ухвали суду, не мають відношення до матеріалів кримінального провадження. Просить погодитись із його доводом, що відсутність статутних документів не дає можливості встановити винних у невиконанні рішення суддів.
За пунктом 3 клопотання - мова йде витребування документу, що підтверджує факт отримання ухвал суду, однак прокурор вказує, що такий підтверджується показами свідка ОСОБА_5 від 07.02.2024, що є в матеріалах провадження. Свідок надав слідству неправдиву поверхневу інформацію, не підтверджену жодним документом.
За пунктом 4 клопотання просить встановити документально, хто з осіб отримав чотири ухвали суду по посадових обов'язках. Однак, прокурор вказує лише на покази свідка, яка зазначає про одну ухвалу.
За пунктом 5 про долучення наказів по підприємству про виконання ухвал судді, прокурор вказує, що ОСОБА_3 не надав необхідні документи.
За пунктом 6, мало місце клопотання про встановлення відповідальної особи за невиконання ухвал суду, клопотання не було заявлено «про причини невиконання», що зазначено прокурором.
За пунктом 7 клопотання про участь потерпілого згідно ст. 55 КПК України брати участь у процесуальній дії, допиті особи, яка не виконала рішення суду ( 4 ухвал), а не у допиті свідка ОСОБА_6 .
За пунктом 8 клопотання, потерпілий клопоче про додатковий допит свідка ОСОБА_6 , так як така дала неправдиві покази із зазначених ним обставин.
За пунктом 9, потерпілий просив не розголошувати матеріали кримінального провадження без дозволу прокурора та слідчого, зокрема з приводу зміни процесуального статусу ( відомо в БПД). Однак прокурор не ініціює відповідну перевірку, не вживає заходів, а вважає таке клопотання некоректним.
В пункті 10 клопотання потерпілий просить називати і зазначати його процесуальний статус - потерпілий. Однак, прокурор вказує, що немає впливу на слідчого.
В пункті 11 клопотання потерпілий просить долучити до матеріалів провадження матеріали процесуальних витрат по справі із зазначенням їх номерів. Однак, прокурором відмовлено з тої підстави, що потерпілим не долучено такі. При цьому, він клопотав про долучення процесуальних документів, що свідчать про судові засідання, кількість годин, днів, які затратив у судових тяжбах.
В пункті 12 клопоче, згідно ухвали суду по справі №344/1393/24 про скасування постанови про зміну процесуального статусу потерпілого на свідка, додатково допитати потерпілого, згідно ч.4 ст. 55 КПК України щодо розміру шкоди і процесуальних витрат. Однак, прокурор відмовила, пославшись на відсутність технічних записів. При цьому, у слідчої наявні такі записи.
Разом з тим, він подавав клопотання №12 до прокурора і «юрби» прокурорів та слідчому ОСОБА_7 . При цьому, прокурор перебрала на себе функції слідчої ОСОБА_8 .
Заявник у межах розгляду скарги ( потерпілий у кримінальному провадженні)- ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та дав пояснення, зокрема з мотивів, що викладені письмово. Скаргу просив задоволити.
Прокурор на розгляд скарги не з'явилася. Попередньо подала письмові пояснення, у яких у скарзі просила відмовити. Судове засідання просила проводити без участі. Разом з тим, у письмових поясненнях зазначено, що посада, прізвище та по батькові процесуального керівника у постанові про відмову у задоволені клопотання від 04.06.2024, вказана згідно постанови про призначення групи прокурорів від 25.07.2023. Постанова виготовлена на офіційному бланку Окружної прокуратури міста Івано-Франківська. Процесуальний документ у виді постанови не потребує накладення реєстраційного номеру. Відповідний реєстраційний номер накладено на супровідний лист, за яким була надіслана постанова.
Між тим, вказує, що ОСОБА_3 шляхом безпідставних та необгрунтованих скарг здійснює затягування строку досудового розслідування, що унеможливлює прийняття кінцевого законного процесуального рішення та закінчення досудового розслідування.
При проведенні досудового розслідування, слідчий, дізнавач чи прокурор з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що неявка слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку:
Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Постановою прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 у клопотанні №12 ОСОБА_3 від 03.06.2024 у кримінальному провадженні №12023091010002377 від 25.07.2023 за ч.2 ст. 382 КК України, про вчинення обов'язкових слідчих дій - відмовлено.
Відповідно до ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
За п. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до п. 6 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Так, що стосується твердження заявника про не зазначення процесуального статусу, то у змісті постанови, її мотивувальній частині зазначено про клопотання потерпілого ОСОБА_3 .
Що стосується не зазначення повного імені та по батькові особи, яка прийняла постанову, так і потерпілого, неправильне відмінювання прізвища потерпілого, то зміст постанови дає підстави встановити (ідентифікувати) потерпілого та службову особу, яка прийняла відповідне процесуальне рішення та такі не є безумовною підставою для скасування постанови.
В іншій частині постанова відповідає складовим за п.5, п.6 ст. 110 КПК України.
Що стосується безпосередньо мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, слід зазначити наступне.
Потерпілий ОСОБА_3 звернувся з клопотанням №12 до прокурора ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і слідчого СВ Івано-Франківського РУП ОСОБА_8 від 03.06.2024.
Так, згідно з п.1 клопотання, зазначено про необхідність витребування та долучення до матеріалів провадження 4-х ухвал суддів, які зазначені в заяві про злочин (Д-86 від 21.07.2023)
За п.1 постанови вказано, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення ухвали, містяться у матеріалах кримінального провадження;
За п.2 клопотання, зазначено про необхідність витребування та долучення до матеріалів кримінального провадження статутних документів організації, яка згідно ухвал зобов'язана, але не виконала 4 ухвали суду, а саме Івано- Франківського регіонального центру БПД, Івано-Франківського місцевого центру БПД;
-За п.2 постанови - зазначено відповідне обґрунтування, зокрема про те, що такі статутні (установчі) документи не мають відношення до матеріалів кримінального провадження;
За п.3 клопотання, потерпілий просить витребувати документи, що підтверджують факт отримання центрами БПД 4-х ухвал суду, зазначаючи, що такими є дані вхідної документації підприємства.
-У п. 3 постанови зазначено обґрунтування з посиланням на протокол допиту свідка ОСОБА_5 .
За п. 4 клопотання, просить встановити згідно посадових обов'язків, хто із посадовців отримав для виконання ухвали суддів; хто відповідальний за контроль виконання рішень суддів;
-У п. 4 постанови, зазначено обґрунтування з посиланням на протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;
За п.5 клопотання, потерпілий просить встановити і долучити до матеріалів справи накази по підприємству про виконання рішення суддів;
-У п. 5 постанови, наведено обґрунтування з посиланням на Закон України «Про безоплатну правову допомогу» та протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;
За п. 6, клопотання, зазначено, що на підставі зібраних доказів -встановити посадову особу відповідальну за невиконання рішення суддів, допитавши її протоколом допиту.
-У п. 6 постанови зазначено, що причини невиконання рішень суду Івано-Франківським місцевим центром з надання БВПД встановлено. Оцінка даному факту буде надана при прийнятті кінцевого процесуального рішення.
За п. 7 клопотання відповідно до ст. 55 КПК України, просить брати участь в допиті слідчим посадової особи, яка не виконала рішення суддів.
-У п. 7 постанови надано обґрунтування з посиланням на протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;
За п.8. про додатковий допит свідка ОСОБА_11 із зазначених вище питань. Свідок не показує хто із посадовців отримав ухвали і не виконав. Недолік потрібно виправити.
-У п. 8 постанови надано обґрунтування про відсутність такої необхідності з посиланням на протокол допиту свідка.
За п.9 клопотання, потерпілий зазначає про нерозголошення матеріалів кримінального провадження (відомості із центру БПД про зміну процесуального статусу на свідка).
-У п. 9 зазначено про некоректність вимоги.
За п.10 слідча ОСОБА_8 оминає процесуальний статус - потерпілого, чим порушує Главу 3 КПК України. Просить називати учасника кримінального провадження відповідно до статусу - потерпілий, в розмовах і процесуальних документах, діловій переписці
-У п. 10 постанови надано обґрунтування з посиланням на ч.5 ст. 40 КПК України та відсутність компетенції процесуального керівника.???
За п. 11 клопотання про долучення до матеріалів провадження справи в судах про процесуальний рух зазначеного переліку справ. Зокрема, прокурор та слідчий бездіють при наявності обставин для беззаперечного додаткового допиту потерпілого.
- У п. 11 постанови зазначено перелік ухвал, що містяться у матеріалах провадження, щодо інших надано обґрунтування, що такі не долучено потерпілим.
За п.12 клопотання, просить здійснити додатковий допит потерпілого по зазначених в п. 11 справах, для встановлення моральної шкоди. Додатковий допит здійснювати на аудіо-відеозапис боді-камери слідчої ОСОБА_8 №40 і запис додати до матеріалів провадження.
-За п. 12 постанови надано обґрунтування із посиланням ст.ст. 225, 615 КПК України, та про те, що на даний час підстав для здійснення додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 із проведенням за допомогою доступних технічних засобів аудіо-відеофіксації немає.
Так, слід зазначити слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
У клопотанні №12 потерпілим була викладена на його думку необхідність проведення зазначених слідчих дій, витребування доказів за наведених ним мотивів, аргументів.
Прокурором за зазначеним обґрунтуванням у постанові, відмовлено у клопотанні потерпілого за №12.
Разом з тим, у скарзі потерпілий дає фактично обґрунтування своєму клопотанню таким чином, що не було аргументовано в самому клопотанні, відповідно не було розглянуто за зазначеними за мотивами та не було предметом оцінки таких прокурором, а саме за тих аргументів та обставин, на які вказує потерпілий безпосередньо у скарзі.
При цьому, у будь-якому випадку, відповідні обставини у кримінальному провадженні підлягають встановленню до ст. 91 КПК України. Так, «1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.»
Що стосується п. 11, то потерпілим зазначено ухвали та долучення документів про процесуальний рух справ за такими ухвалами. Однак матеріали заяви не містили відповідних додатків. Відтак, належним би мало місце за необхідних мотивів та відсутності документів, заявляти про витребування, здійснення відповідних дій за ст. 160 КПК України.
Що стосується п. 12, то прокурором зазначено про відсутність необхідності допиту, саме у конкретний період часу та за відповідним механізмом.
В узагальненні ВССУ « Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування » ( лист від 12.01.2017 ) роз'яснено, що згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними.
Слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх допустимості ( ст. 89 КПК України), надавати оцінку - зокрема, що стосується показів зазначеного свідка.
При цьому, відповідно до ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
За пунктом ч.2 вказаної статті передбачено повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням .
Разом з тим, слідчий та прокурор самостійно визначають об'єм слідчих та процесуальних дій, які підлягають перевірці під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що на даний час у рамках кримінального провадження № 12023091010002377 здійснюється досудове розслідування.
Отже, прокурор, вважала, що на даному етапі досудового розслідування необхідності задоволення поставлених вимог за наведених мотивів потерпілого у клопотанні №12, немає, що в подальшому не виключає можливість звернення потерпілого з відповідними клопотання з належним обґрунтуванням.
Разом з тим, що стосується витребування статутних документів. В судовому засіданні заявником, в контексті даної вимоги, на обґрунтування зазначено про необхідність витребування витягу з витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадян, тобто документу, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті, що не є тотожним статутними (установчими) документами.
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У клопотанні №12 потерпілим було викладено на його думку перелік необхідних слідчих дій, витребування доказів за наведених ним мотивів, які ще не здійснені.
Прокурором за відповідним обґрунтуванням відмовлено у клопотанні №12.
Разом з тим, у скарзі потерпілий дає таке обґрунтування своєму клопотанню №12, що не було аргументовано у відповідному форматі в самому клопотанні №12, відтак фактично не могло бути розглянутим за відповідними мотивами, не було предметом оцінки таких прокурором саме за тих аргументів та в цілому обставин, на які вказує потерпілий безпосередньо у скарзі.
Щодо твердження заявника про те, що прокурор перебрала на себе функції слідчого, слід зазначити, що відповідно до положень п.4 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, з огляду на те, що положення ст.220 КПК України передбачають можливість слідчого, прокурора розглянути клопотання та, враховуючи повноваження прокурора доручати органу досудового розслідування проводити процесуальні дії, слідчий суддя дійшла висновку, що прокурор в даному випадку мала повноваження на розгляд клопотання №12, яке було адресовано одночасно і слідчій.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає ( ч.2 ст. 92 КПК України).
На підставі наведеного, так як оскаржувана постанова містить мотиви прийняття відповідного рішення, її обґрунтування та посилання на положення КПК України, скарга не підлягає задоволенню.
Разом з тим, слід зазначити, що посилання прокурором у письмовому поясненні, наданому слідчому судді на те, що ОСОБА_3 шляхом безпідставних та необґрунтованих скарг здійснює затягування строку досудового розслідування, слідчий суддя вважає неналежним.
Адже, потерпілий відповідно до ст.ст. 92, 93 КПК України, реалізовує свої права щодо участі у збиранні доказів, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 55, 110, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У скарзі ОСОБА_3 , що подана на постанову прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 від 04.06.2024 у кримінальному провадженні №12023091010002377, від 25.07.2023 за ч. 2 ст. 382 КК України про вчинення обов'язкових слідчих дій - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1