провадження № 2/294/465/24
справа № 294/892/23
04 квітня 2024 року Чуднівський районний суд Житомирської області
у складі:
головуючого - судді Лесько М.О.,
при секретарі Коцюбі Л.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 08.03.2005, посилаючись на те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів. Так позивачка з відповідачем понад п'ять років разом не проживають. Оскільки відповідач зловживав спиртними напоями та не виявляв бажання зберегти родину, відносини сторін погіршувались, виникали конфлікти та сварки різного характеру. Враховуючи вказане вище, позивачка стверджує, що підстав для примирення немає та подальше сумісне життя і збереження шлюбу є неможливим. Шлюб сторін носить лише формальний характер та створює перешкоди в особистому житті кожного зі сторін. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому вона наполягає на його розірванні. Від шлюбу подружжя має спільну дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір щодо розподілу майна відсутній.
В ухвалі про відкриття провадження у справі судом вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач отримав особисто 15.02.2024 засобами поштового зв'язку, що підтверджено зворотнім поштовим повідомленням.
Відповідач відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань до суду не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 08.03.2005, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено актовий запис № 1 (а.с.4).
Від шлюбу подружжя має одну спільну дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Судом встановлено, що спору між подружжям про поділ майна, на даний час не існує.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. А інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 цієї статті).
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю І та ІІ груп.
Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААБ № 719053, позивач має інвалідність ІІ групи, а тому звільняється від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивачку як особу з інвалідністю ІІ групи звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок)
На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований 08 березня 2005 року Виконавчим комітетом Обмачівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, актовий запис №1, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя: М.О. Лесько