Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1230/24
3/287/1801/24
25 липня 2024 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, за участю секретаря Кострицької Т.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Францена Ю.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 13.02.2002 року, працюючого будівельником, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №270074 від 07.06.2024 року вбачається, що 07.06.2024 року, о 15 год. 32 хв., в м. Олевську, по вул. Олевської Республіки, Коростенського району, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки ЗАЗ110207, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в режимі відеофіксації.
08.07.2024 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримав копію відеозапису, що стверджується його власноручним підписом на заяві б/н від 05.07.2024 року.
25.07.2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі про адміністративне правопорушення в порядку ст. 268 КУпАП. У вказаних поясненнях ОСОБА_1 вказує про те, що при спілкуванні працівник поліції не представилася та не попередила його про проведення відеозйомки. Також, стверджує, що працівники поліції підійшовши до нього відразу почали звинувачувати його в порушенні Правил дорожнього руху без конкретної вказівки на норму, яку було порушено. Зауваження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції працюють безпідставно лише роздратувало їх. У подальшому без будь-яких причин та пояснень працівниками поліції відібрано у ОСОБА_1 документи для проведення якоїсь перевірки, що на його переконання також є безпідставним та незаконним. Вказане, на думку ОСОБА_1 свідчить про те, що працівники поліції намагалися знайти будь-яку причину для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Стверджує, що не відмовлявся від медичного огляду згідно чинного законодавства, проте під тиском працівників поліції в процесі конфліктної ситуації, працівники поліції заявили про те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також, ОСОБА_1 вказує про те, що ні при особистому спілкуванні, ні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення йому не було повідомлено про ознаки, на підставі яких працівник поліції запідозрив у нього стан будь-якого сп'яніння. Вважає, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо факту керування ним транспортним засобом та відсутні будь-які особи, які могли бути свідками події та надавати пояснення щодо обставин події. Враховуючи наведене, на його думку, складений відносно нього протокол є незаконним, надуманим та складеним з грубим порушенням чинного законодавства України, а тому він просить винести постанову про закриття провадження №3/287/1801/24 по справі №287/1230/24 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав. Вказав про те, що він не керував транспортним засобом та працівники поліції підійшли до нього коли він пив каву. Стверджує, що у працівників поліції наявне упереджене ставлення до нього та вони свідомо намагалися знайти будь-яку підставу для того щоб скласти відносно нього адміністративні матеріали. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, проте у стресовій та конфліктній ситуації, яка склалася працівники поліції сприйняли його поведінку, як відмову від проходження огляду. Штраф за постановою серії ЕНА №2337884 від 07.06.2024 року, що міститься у матеріалах справи, сплатив про що надав відповідну квитанцію. Дії працівників поліції при складанні відносно нього адміністративних матеріалів не оскаржував.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Францен Ю.І. в судовому засіданні підтримав надані ОСОБА_1 письмові пояснення, у яких викладена їхня спільна правова позиція щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №270074 від 07.06.2024 року.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №270074 від 07.06.2024 року, який складений у відповідності до вимог КУпАПта містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
На переконання суду, формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №270074 від 07.06.2024 року є конкретним, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Кондратчук Н.В., із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою на те особою.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені уповноваженою службовою особою Національної поліції у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Доданий до матеріалів справи акт огляду відповідає вимогам вказаної інструкції та містить усі необхідні реквізити.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Олевська ЦЛ» ОМР від 07.06.2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 07.06.2024 року.
У вказаних письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає про те, що 07.06.2024 року, близько 15 год. 00 хв., він знаходився в м. Олевську, по вул. Олевської Республіки, Коростенського району, Житомирської області поблизу магазину «Танюша». В цей час працівники поліції розмовляли з громадянином ОСОБА_1 з приводу порушення останнім Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці вчинення правопорушення або в медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.
- копією постанови серії ЕНА №2337884 від 07.06.2024 року якою ОСОБА_1 притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав про те, що він сплатив штраф за постановою серії ЕНА №2337884 від 07.06.2024 року на підтвердження чого надав копію відповідної квитанції. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що 07.06.2024 року, о 15 год. 32 хв., в м. Олевську, по вул. Олевської Республіки, Коростенського району, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки ЗАЗ110207, державний номерний знак НОМЕР_2 .
- диском з відеозаписом події.
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
П. 2 -3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пунктів 6, 7 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
П. 8 Порядку № 1103 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що у зв'язку із виявленням під час спілкування з ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння працівником поліції запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.
Зафіксовані відеозаписом бодікамери поліцейського обставини, на переконання суду, безумовно стосуються подій, зафіксованих 07.06.2024 року в протоколі про адміністративне правопорушення та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити події, детально відновити їх послідовність, конкретизувати належну поведінку поліцейських та процесуальну поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовився на законну вимогу патрульних поліцейських від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі.
Суд визнає вищевказаний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що поставлено йому у вину.
Судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018. Правових підстав вважати долучений до матеріалів провадження відеозапис неналежним чи недопустимим доказом в суду немає.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Твердження адвоката Францена Ю.І. та Черниха Д.Ю. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ110207, державний номерний знак НОМЕР_2 в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, та спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Зокрема, з диску з відеозаписом події вбачається, що ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом, повідомляв їм напрямок свого руху. Тобто, ОСОБА_1 особисто вказував на себе, як на водія транспортного засобу автомобіля марки ЗАЗ110207, державний номерний знак НОМЕР_2 . Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вказана позиція адвоката Францена Ю.І. та його довірителя ОСОБА_1 , зважаючи на рівень її аргументованості, переконливості та послідовності є версією захисту з метою уникнення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки на переконання суду із врахуванням всіх обставин справи та вищевказаних зібраних по справі доказів, вищевказана версія є неспроможною і такою, що не відповідає дійсності.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕНА №2337884 від 07.06.2024 року згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, а саме за те, що останній 07.06.2024 року, о 15 год. 32 хв., керуючи транспортним засобом автомобілем марки ЗАЗ110207, державний номерний знак НОМЕР_2 не увімкнув покажчик повороту праворуч при зміні напрямку руху. Зазначена постанова на цей час не скасована у встановленому законом порядку та ОСОБА_1 сплатив за нею штраф.
Враховуючи наведене, сукупність всіх досліджених в суді доказів достатньо переконливо і об'єктивно підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Також, суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я та що він не відмовлявся від проходження такого огляду. Зокрема, з диску з відеозаписом події вбачається, що уповноваженою службовою особою Національної поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер». При цьому, інспектором СРПП повідомлено ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння наявні у нього, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. На вказану пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 відповів «Ні, не згоден». У подальшому у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці поліцейським, у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 запропоновано останньому проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду. На вказану пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 почав запитувати підстави для проведення огляду, стверджувати, що він нібито не керував транспортним засобом та намагався покинути місце події, уникаючи розмови з поліцейською. На запитання працівника поліції «Ви відмовляєтесь від проходження огляду?» ОСОБА_1 відповів «Звичайно» та пішов у невідомому напрямку. Вказану поведінку ОСОБА_1 суд розцінює як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Стосовно тверджень ОСОБА_1 щодо того, що свідок ОСОБА_2 є упередженим, а відтак його письмові пояснення не можуть бути взяті судом до уваги слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
У постанові КАС ВС від 29.04.2020 року у справі № 161/5372/17 суд зазначив, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Суд зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_2 не містять розбіжностей та повністю узгоджуються з матеріалами справи. Інформації щодо упередженості ОСОБА_2 чи зацікавленості у притягненні особи до відповідальності, у суду немає. При цьому, ОСОБА_1 чи його представником - адвокатом Франценом Ю.І. не заявлено клопотання про виклик зазначеного свідка в судове засідання.
Також, суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 з приводу того, що в порушення приписів законів України йому не роз'яснено причину зупинки, оскільки з оглянутого судом відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції підійшовши до останнього представився та повідомив про порушення останнім Правил дорожнього руху.
Крім того, твердження ОСОБА_1 з приводу перевищень працівниками поліції своїх службових повноважень або щодо того що ОСОБА_1 не роз'яснено його прав також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Зокрема, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час пропозиції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медзакладі, ні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, ні під час оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів, в тому числі під час складання протоколу щодо останнього. Матеріали провадження також не містять і даних щодо оскарження неправомірності дій патрульних поліцейських ОСОБА_1 , як і не містять результатів такого оскарження.
Суд, дослідивши відеоматеріали, що містяться на оптичному диску, встановив, що працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , виявивши в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, діяли відповідно до приписів законодавства України, в межах своєї компетенції та виконуючи свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», а відтак обґрунтовано, на законних підставах запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд щодо визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медзакладі, на що останній добровільно відмовився. Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 що відносно нього будуть складені відповідні адміністративні матеріали та що він має право ознайомитися з ними. Проте, ОСОБА_1 відмовився чекати та покинув місце події. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг пояснити в чому саме на його думку полягає упереджене ставлення працівників поліції до нього.
Враховуючи вищенаведене, доводи ОСОБА_1 наведені ним у письмових поясненнях та надані під час судового засідання не підтверджуються належними та допустимими доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження дослідженими даними та не свідчать про те, що ОСОБА_1 не може бути визнаний суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Таким чином, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар