Справа № 279/2543/24 провадження №3/279/1335/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2024 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 07.04.2024 о 12.40 год. на а/д М-07 Київ-Ковель-Ягодин 161 км поблизу м.Коростень керував транспортним засобом Opel Askona д.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла за межами населеного пункту, в ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп1яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координацію рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, відпроходження огляду у встановленому законом порядку та місці зупинки транспортного засобу та найближчому закладі охорони здоров'я відмовився. Водія відсторонено від керування транспаортного засобу в порядку ст.266 КУпАП, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його захисник адвокат Барановський І.І. надав суду заперечення, де просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по причині відсутності складу правопорушення, вказаши, що згідно відеозапису події видно, що ОСОБА_1 поліцейський не пропонує пройти медичне обстеження в закладі охорони здоров'я.
Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, зібраними у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№695550 від 07.04.2024 з якого вбачаться, що ОСОБА_1 відмовся від пояснень, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням від 07.04.2024 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, нартокичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, рапортом поліцейського УПП в Житомирській області від 07.04.2024, де зазначено, що від освідування на стан алкогольного сп'яніння не місці зупинки транспортного засобу за домомогою газоалізатора Драгер чи в найближчому закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, відеозаписом.
Переглядом відеозапису встановлено, що на запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоалізатора Драгер та в медичному закладі відмовився. При цьому, ознаки перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння, є очевидними.
Жодних заперечень чи відповідних зауважень з боку ОСОБА_1 при складанні протоколу не зафіксовано.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, маючи відповідні ознаки.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтями 9 та 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначено ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N1103 в редакції від 28.10.2015 року - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Із змісту п.3 зазначеного Порядку вбачається, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), тобто наявні дві альтернативні можливості проходження огляду на встановлення факту алкогольного сп'яніння, а саме: на місці зупинки працівником поліції, або у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме: з протоколу про адміністративне правопорушення, актом огляду та направленням на огляд до ЦМЛ ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та дана відмова неодноразово була зафіксована під час відео фіксації події правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналізуючи досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вони є належними, достатніми та у своєму взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки під час огляду відеозапису ОСОБА_1 відмовлявся від проходження освідування.
Доводи захисника щодо порушення процедури порядку пропозиції проходження освідування є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують очевидні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та його відмову від проходження від освідування у встановленому законом порядку.
Крім того з аналізу матеріалів справи слідує, що при складанні протоколу порушень положень вищезазначеної Інструкції та вимог ст.266 КУпАП допущено не було, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про закриття провадження в даній адміністративній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відмова від проходження освідування розцінюється, що ОСОБА_1 усвідомлював свої протиправні дії, тому враховуючи зазначене у сукупності, суд вважає, заявлені адвокатом підстави закриття провадження формальними та намаганням уникнути адміністративної відповідальності.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов'язки, за порушення яких настає відповідальність.
Отже, з урахуванням наведеного порушення, які виключали б притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУПАП при розгляді справи не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
В свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке є умисним і має значну суспільну небезпеку. Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
За викладених обставин, а також враховуючи особу ОСОБА_1 суд вважає, що для його виправлення, а також з метою загальної та спеціальної превенції у даному випадку необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, згідно санкції ст.130 ч.1 КУпАП.
У відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 283, 284 КУпАП ,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300/, код за ЄДРПОУ 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
Відповідно до ч.1 ст.307 та ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Недашківська Л.А.
Копія згідно з оригіналом