25 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3044/24
Провадження № 11-сс/4820/312/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000802 від 13 травня 2024 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Полонського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024244000000802 від 13 травня 2024 року до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, працює машиністом ПРМ 4 розряду в паперово-картонному виробництві № НОМЕР_1 у ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика - Україна», проживає на АДРЕСА_1 , не має судимостей,
та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 вересня 2024 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу розміром 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави постановлено покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатися з населеного пункту ( АДРЕСА_1 ), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням його волі.
Уважав, що застосований до підозрюваного запобіжний захід є занадто суворим.
Зокрема, наголошував на тому, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, бо вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнає, щиро розкаюється.
Таким чином, немає підстав уважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність.
Разом з тим, посилався на те, що підозрюваний має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 щодо апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
14 липня 2024 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що 13 червня 2024 року приблизно об 11 год 00 хв ОСОБА_7 , перебуваючи на «Площі тисячоліття» на вул. Лесі Українки в м. Полонному Шепетівського району Хмельницької області, умисно зустрівся із легендованою особою ОСОБА_10 , який передав ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 250 грн за наркотичний засіб, після чого ОСОБА_7 передав легендованій особі ОСОБА_10 поліетиленовий пакет з наркотичним засобом, у такий спосіб збувши вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якої заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 2,109 г.
Крім цього, 20 червня 2024 року приблизно о 14 год 00 хв ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, якого він придбав в невстановленому досудовим розслідуванням місці, день та час та за невстановлених обставин, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, перебуваючи поруч «Площі тисячоліття» на вул. Шевченка в м. Полонному Шепетівського району Хмельницької області, зустрівся із легендованою особою ОСОБА_10 , який передав ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 500 грн за наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_7 передав легендованій особі ОСОБА_10 , паперовий згорток з наркотичним засобом, у такий спосіб повторно збувши вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 2,4 г.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
12 липня 2024 року о 13 год 55 хв ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України після проведення оперативної закупки наркотичних засобів.
13 липня 2024 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Із наданих матеріалів вбачається, що 13 травня 2024 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024244000000802 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий суддя місцевого суду прийшов до висновку про те, що потреби досудового розслідування, яке перебуває на початковій стадії, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, оскільки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить ефективне розслідування кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, висновки слідчого судді про неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу є необґрунтованими та передчасними.
Слідчий суддя також уважав встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування на даний час ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, стороною обвинувачення доведено та слідчим суддею місцевого суду враховано, що ризики є дійсними.
Однак, вони не виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Урахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , наявність підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя передчасно у повному обсязі задовольнив клопотання слідчого.
Під час апеляційного перегляду провадження сторона обвинувачення не довела, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується виключно задля запобігання встановленим ризикам, факт існування яких є доведеним стороною обвинувачення у суді першої та апеляційної інстанції.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду грошових коштів від 13 червня 2024 року; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 13 червня 2024 року; протоколом вилучення придбаного товару від 13 червня 2024 року; висновком експерта № СЕ-19/123-24/7472-НЗПРАП; протоколом огляду грошових коштів від 20 червня 2024 року; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20 червня 2024 року; протоколом вилучення придбаного товару від 20 червня 2024 року; висновком експерта № СЕ-19/123-24/7731-НЗПРАП; протоколом огляду грошових коштів від 12 липня 2024 року; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 12 липня 2024 року; протоколом вилучення придбаного товару від 12 липня 2024 року; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 на АДРЕСА_1 .
Визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу і слідчий суддя вважає її достатньою для продовження запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови»). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.
Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, Європейський суд з прав людини зазначав, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Наразі перевірено відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Колегія суддів звертає увагу, що запобіжний захід тримання під вартою застосовується лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, за наявності достатніх підстав уважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від органів досудового розслідування та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Більш м'які, альтернативні запобіжні заходи на цій стадії кримінального провадження можуть становити достатнього стримуючого припису для підозрюваного.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Доводи апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків саме для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд визнає слушними і бере до уваги.
Наявність ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується не на припущеннях, а на реальних фактичних даних, наведених у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.
До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Колегія суддів ураховує посилання захисника на соціальні зв'язки підозрюваного, та вони враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під домашнім арештом у певний період доби.
Отже, апеляційний суд уважає, що домашній арешт у певний період доби є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у вказаному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Обрання щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги сторони захисту знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та постановити нову.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2024 року, якою застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 вересня 2024 року включно із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем його проживання з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 09 вересня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, на період дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатися з населеного пункту ( АДРЕСА_1 ), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, крім відвідування місця роботи;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Ухвала діє по 09 вересня 2024 року включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти негайно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3