26 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/14319/24
Провадження № 11-сс/4820/313/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року, -
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 14 травня 2024 року, у якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України.
Скаргу обґрунтував тим, що 14 травня 2024 року засобами поштового зв'язку він звернувся до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ХРУП ГУНП в Хмельницькій області), із заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 - представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) у адміністративній справі № 560/1688/24.
Так, ОСОБА_5 склала завідомо неправдивий документ - відзив на позов від 27 лютого 2024 року, чим вчинила службове підроблення, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 штучно створила умови для урахування і розгляду судом зазначеної заяви при вирішенні адміністративної справи № 560/1688/24 та ввела суд в оману, подавши завідомо недостовірні докази, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України.
Однак, відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесенні.
З огляду на це, на думку ОСОБА_4 , слідчим допущена бездіяльність та не виконані вимоги ст. 214 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року відмовлено у задоволенні його скарги.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_4 не містить даних про вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою його апеляційну скаргу задовольнити.
Оскаржувану ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя належним чином не оцінив докази у справі та не надав належну правову оцінку її обставинам, чим порушив вимоги ст. 94 КПК України.
Стверджує, що в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості про кримінальні правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, а розслідування не розпочате.
Твердження слідчого судді щодо одночасного створення та подальшого надсилання представником ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_5 відзиву в електронній і паперовій формі до суду та позивачу відповідно суперечать положенням п.п. 7, 38 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 55 від 17 січня 2018 року та п. 2 гл. І р. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції № 1000/5 від 18 червня 2015 року (далі - Правила).
Місцевий суд не надіслав йому копії судового рішення у даній справі, чим порушив вимоги ч. 8 ст. 376 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Слідчий суддя при розгляді скарги ОСОБА_4 в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Так, положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_4 звернувся до ХРУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення ОСОБА_5 - представником відповідача ГУ ПФУ в Хмельницькій області у адміністративній справі № 560/1688/24, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 384 КК України.
Заявник вважає, що виконуючи обов?язки представника відповідача ГУ ПФУ в Хмельницькій області, в порушення вимог положень ст. 162 КАС України та вимог резолютивної частини ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року про відкриття провадження у адміністративній справі у справі № 560/1688/24, ОСОБА_5 на власний розсуд склала завідомо неправдиві документи, а саме: відзив від 27 лютого 2024 року, який є заявою по суті справи і офіційним документом ГУ ПФУ в Хмельницькій області, та додані до нього документи, шляхом зміни форми і змісту виготовила їх у двох різних редакціях.
ОСОБА_4 зазначає, що перша редакція відзиву була подана до Хмельницького окружного адміністративного суду 27 лютого 2024 року шляхом надсилання документів у справі № 560/1688/24 до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Вказаний документ не було зареєстровано у ГУ ПФУ у Хмельницькій області.
Друга ж редакція відзиву була направлена на його поштову адресу 28 лютого 2024 року та мала суттєві відмінності від відзиву, що був надісланий до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд». Зокрема у ньому були відсутні відомості про представника відповідача, додатково зазначено інформацію щодо складу суду. Друга редакція відзиву була зареєстрована у ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Також різняться і додатки до вказаних документів.
На думку заявника, вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України.
Оскільки, повідомлення про розгляд його заяви від 14 травня 2024 року із ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 не отримав, він звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого.
Із наданих матеріалів перевірки вбачається, що заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрована 15 травня 2024 року за № 119/11-735 та в ЕО ХРУП ГУНП в Хмельницькій області за № 9095 від 17 травня 2024 року. Відомості до ЄРДР за вказаною заявою не внесені.
Під час її розгляду слідчий суддя правильно врахував вищенаведені положення закону та прийшов до обґрунтованого висновку, що подана ОСОБА_4 заява не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 336, ч.1 ст. 384 КК України, оскільки заява не містить об'єктивних даних, які б підтверджували реальність конкретної події кримінального правопорушення та свідчили б про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій особи за відповідними статтями КК України.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 366 КК України визначає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Диспозиція ч. 1 ст. 384 КК України передбачає відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Із заяви ОСОБА_4 не вбачається ознак наведених складів кримінальних правопорушень в діях представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_5 .
Натомість, аргументи заявника, викладені у скарзі, є предметом розгляду судом, у провадженні якого перебуває вказана адміністративна справа.
Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя об'єктивно дослідивши матеріали провадження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що подана ОСОБА_4 заява 14 травня 2024 року не є такою, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, доводи апелянта про те, що слідчий суддя порушив вимоги ст. 94 КПК України, оскільки належним чином не оцінив докази у справі та не надав належну правову оцінку обставинам справи спростовуються вищевикладеним.
Посилання заявника на те, що в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості про кримінальні правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, а розслідування не розпочате, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, слідчий суддя об'єктивно дослідивши матеріали провадження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_4 від 14 травня 2024 року не містить об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, а тому не є такою, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Що стосується доводів про те, що висновки слідчого судді щодо одночасного створення та подальшого надсилання представником ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_5 відзиву в електронній і паперовій формі до суду та позивачу відповідно суперечать положенням Інструкції та Правил, то колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно виходив із того, що вказані суперечності є предметом розгляду суду у провадженні якого знаходиться дана адміністративна справа. Зазначені обставини, не створюють складу кримінального правопорушення та не є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Посилання апелянта на те, що місцевий суд порушив вимоги ч. 8 ст. 376 КПК України, оскільки не надіслав йому копії судового рішення у справі, апеляційний суд до уваги не бере, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали слідчого судді була надіслана ОСОБА_4 17 червня 2024 року рекомендованим листом, однак була повернута до суду у зв?язку із закінченням терміну зберігання. Вказане підтверджується даними супровідного листа №13450 від 17 червня 2024 року та рекомендованого повідомлення (а.с. 112, 114).
У зв?язку із цим, як вбачається із даних супровідного листа № 15498 від 19 липня 2024 року ОСОБА_4 було повторно надіслано копію ухвали. (а.с. 113). Однак, відомостей про неотримання такої останнім матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що порушення вимог ч. 8 ст. 376 КПК України місцевим судом допущено не було.
Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки слідчого судді та впливали на законність судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3