Справа № 138/747/24
Провадження №:2/138/437/24
Іменем України
25 липня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
11.03.2024 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від представника позивача адвоката Лалаян В.М. надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Ухвалою суду від 24.04.2024 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 28 травня 2024 року. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомленні, шляхом направлення судових повісток, про що свідчать довідки про доставку електронного документу «Судова повістка про виклик до суду» в електронний кабінет представника позивача в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 137, Том 1), та рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення відповідачем (а.с. 139).
28.05.2024 сторони, належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання до суду не прибули. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила перенести судове засідання на іншу дату з метою повідомлення відповідача про наявність поданої у справі відповіді на відзив (Том 2 а.с. 39).
За вказаних обставин судове засідання було відкладене на 03.07.2024.Про дату час та місце проведення судового засідання було повідомлено представника позивача, шляхом направлення судової повістки до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
03.07.2024 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. За таких обставин судове засідання було призначено на 25.07.2024 про що завчасно повідомлено сторін у справі, зокрема представника позивача шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Однак, 25.07.2024 позивач та її представник належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання (а.с. 36, Том 2), до суду повторно не з'явились. Від представника позивача адвоката Лалаян В.М. 18.07.2024 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням у відпустці за межами України (а.с. 58-59 Том 2)
З заявою про розгляд справи за її відсутності позивач або її представник до суду не звертались.
Представник відповідача за довіреністю Джереловська А.О. подала до суду заяву, в якій не заперечувала щодо відкладення розгляду справи за клопотанням представника позивача.
Дослідивши зміст поданих заяв та матеріали цивільної справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19), від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
При цьому суд також враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження №11-122заі20) та Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/1287/13 про те, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що позивач та її представник, належним чином повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання, в тому числі з урахуванням положень ч. 5 ст. 130 ЦПК України, до суду не з'явились двічі поспіль, а також те, що з заявою про розгляд справи за їх відсутності останні до суду не звертались, суд приходить до висновку про наявність підстав залишити позов без розгляду згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 42 ч. 1, 43, 44, 130 ч. 5, 131, 257 ч. 1 п. 3, 258-261, 263 ч. 4 ЦПК України суд,-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Ю. Холодова