2/130/642/2024
130/1105/24
"18" липня 2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Шпак А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх розмір 1/6 частину від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовим наказом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08.03.2024 присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 . Позивач сплачує аліменти на свою неповнолітню дитину від першого шлюбу, що не було враховано при винесенні судового наказу.
Ухвалою від 07.05.2024 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сохацький А.М. в поданій заяві просив розглянути справу без його та позивача участі та задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в поданій заяві просила розглянути справу без її участі. Позов визнала повністю.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до копії судового наказу, виданого 08.03.2024 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області судом вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 (донька від першого шлюбу), ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно з частинами 8, 9 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За змістом даної норми права рішення суду, що набрало законної сили, може бути переглянуто у судовому порядку у разі виникнення істотних юридичних обставин. Під юридичними обставинами у цій нормі мається на увазі: зміни матеріального стану; зміни сімейного стану; погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів. Зміна юридичних обставин щодо стану, який існував на момент призначення аліментів, приводить до зменшення або збільшення їх розміру. Отже, за змістом даної норми зміна розміру аліментів у бік зменшення можлива у випадку зміни матеріального стану платника, в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан, наприклад, зменшився дохід чи у його розпорядженні залишається менша сума грошових коштів тощо, або змінився сімейний стан платника, в результаті чого у нього з'явилися нові утриманці, або погіршився стан здоров'я, що потягло додаткові грошові витрати. Вказані обставини мають виникнути після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів.
Крім того, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Під зміною матеріального положення розуміється, зокрема, погіршення майнового положення платника аліментів.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.
Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров'я.
Суд вважає, що позов належить задовольнити, так як відповідач позов визнав повністю та визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Питання про судові витрати необхідно вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого ним при подачі позову. Решта 50 відсотків судового збору, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини доходу на 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття з моменту вступу рішення в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 з державного бюджету 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя