25 липня 2024 року
м. Київ
справа №200/2068/22
адміністративне провадження № К/990/7176/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (головуючий суддя -Компанієць І.Д., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.)
у справі № 200/2068/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 22 грудня 2016 року по 30 квітня 2020 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, а з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в період з 22 грудня 2016 року по 05 грудня 2020 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та звільнений з військової служби в запас за підпунктом «д» пункту частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 19 листопада 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив надати довідки із щомісячним розрахунком індексації в період з 22 грудня 2016 року по 01 травня 2020 року та здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 22 грудня 2016 року по 01 травня2020 року, проте, станом на час звернення до суду з позовною заявою відповідач відповідь не надав.
ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22 грудня 2016 року по 30 квітня 2020 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 грудня 2016 року по 30 квітня 2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 22 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 за виключенням раніше виплаченої частини індексації.
4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що повний текст оскаржуваного судового рішення складено та підписано 13 червня 2022 року, законної сили рішення суду набрало 14 червня 2022 року, а апеляційну скаргу подано більше ніж через один рік та сім місяців після складання його повного тексту.
6. Частина друга статті 299 КАС України є імперативною нормою, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення.
8. Відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням строку, який відведений частиною третьою статті 299 КАС України.
9. Також стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 про розгляд справи № 200/2068/22 не була повідомлена та участі у цій справі не приймала, а тому, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу без урахування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
10. Судове рішення до Військової частини НОМЕР_1 надіслано не було, що унеможливило скористатись правом на апеляційне оскарження в строк, передбачений КАС України, чим порушено положення статті 251 КАС України, відповідно до частини п'ятої якої учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
11. Вважає, що у зв'язку з ненадходженням рішення суду першої інстанції, права Військової частини НОМЕР_1 в межах адміністративної справи № 200/2068/22 були порушенні.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.
14. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
17. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
19. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
20. Пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
21. Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
23. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
25. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
26. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
28. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (частина перша статті 299 КАС України).
29. Водночас частиною другою статті 299 КАС України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
30. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №200/2068/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.21-22/.
31. 13 червня 2022 року Донецьким окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) ухвалено рішення у цій справі про задоволення позовних вимог /а.с.26-30/.
32. Також з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження та позов з додатками направлені Військовій частині НОМЕР_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена відповідачем в апеляційній та касаційній скарзі, та отримані нею 10 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №8412211687008 /а.с. 24/.
33. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, керувався тим, що приписи частини другої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд відмовити у відкритті провадження у разі подання апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
34. Право на апеляційне оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком, установлення якого спрямовано на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
35. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання установлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
36. Суд зауважує, що апеляційну скаргу подано відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , тобто суб'єктом владних повноважень, а тому вирішення питання про поновлення строків вирішується з урахуванням комплексного застосування норм статей 295, 298 та 299 КАС України.
37. Так, аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що статтею 295 КАС України визначені загальні строки оскарження судових рішень і питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім тих, що визначені частиною другою статті 299 цього Кодексу.
38. Норма частини другої статті 299 КАС України є імперативною і зобов'язує суд апеляційної інстанції застосувати процесуальні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку.
39. Зі змісту частини другої статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила зазначеної норми передбачають обов'язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
40. Отже, установлений річний строк є присічним, тобто таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги саме суб'єктом владних повноважень.
41. Проте, є виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
42. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема від 04 лютого 2021 року у справі №160/9830/18 та від 25 травня 2022 року у справі №160/2192/19.
43. За перевіркою матеріалів цієї справи встановлено, що Військова частині НОМЕР_1 була обізнана про наявність цієї справи, що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.
44. У зв'язку з цим доводи відповідача щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження не відміняють імперативного припису частини другої статті 299 КАС України та не є підставою для поновлення цього строку у розумінні вказаної норми.
45. Отже, ураховуючи чітко встановлений приписами частини другої статті 299 КАС України наслідок пропуску суб'єктом владних повноважень строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції у цьому випадку відмовляє у відкритті апеляційного провадження не вдаючись до оцінки поважності причин пропуску такого строку.
46. Слід також зазначити, що в силу приписів статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
47. Як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, надіслано судом 13 червня 2022 року, зареєстровано 13 червня 2022 року та оприлюднено 14 червня 2022 року.
48. Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
49. Відтак, оскільки апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи його обізнаність про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.
50. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відсутні.
51. Щодо посилання заявника на порушення судом апеляційної інстанції строку, який відведений частиною третьою статті 299 КАС України, а саме питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції повинен вирішити протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків, Суд зазначає, що прийняття апеляційним судом оскаржуваної ухвали з порушенням строку її постановлення в один день (з врахуванням вихідних днів), не спростовують висновків щодо відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску відповідачем річного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
52. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №200/2068/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська