25 липня 2024 року
м. Київ
справа №500/2967/23
адміністративне провадження №К/990/26929/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - Управління) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №500/2967/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства фінансів України, Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області, на стороні відповідача - Тернопільської міської ради, про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом держави за бюджетними позичками та пені,
Управління 11.07.2024 звернулося до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 22.02.2024 (повний текст складено 04.03.2024), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 11.07.2024.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що первинна касаційна скарга була подана у строк, встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Раніше подані касаційні скарги були повернуті Верховним Судом ухвалами від 10.04.2024, від 06.05.2024, від 13.06.2024, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування щодо підстав касаційного оскарження визначених у частині четвертій статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Разом з тим, відповідних доказів, які були об'єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги впродовж строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, для подання касаційної скарги податковий орган не надає.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.
Інших обґрунтованих доводів та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено та не надано.
Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
З огляду на наведене, подана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду