Іменем України
25 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/203/24
адміністративне провадження № П/990/203/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Гончарової І.А., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) щодо нерозгляду по суті заяви судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 від 11.04.2024 року про звільнення з посади у відставку;
визнати протиправними та скасувати ухвалу ВРП від 09.05.2024 року №18/0/15-22 про залишення без розгляду заяви судді Львівського апеляційного адміністративного суду про відставку;
зобов'язати ВРП звільнити суддю Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв'язку з поданою заявою про відставку, скасувавши рішення ВРП від 18.10.2018 року №3155/0/15-18 про звільнення у зв'язку з неможливістю виконувати ОСОБА_1 обов'язків судді за станом здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки станом на момент прийняття рішення ВРП від 18.10.2018 року №3155/0/15-18 були наявні дві підстави для звільнення її, як судді, а саме звільнення за станом здоров'я і звільнення у відставку, і нею було подано заяву про звільнення у відставку до прийняття такого рішення, вона мала право саме на звільнення у відставку.
16 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, у якому він вказує про свою незгоду з викладеними позивачем у позові доводами та повідомляє свою думку про його безпідставність та необґрунтованість. При цьому зазначає, що під час постановлення спірної ухвали відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством України, а тому підстави для визнання цього рішення протиправним та скасування в судовому порядку відсутні. Також вказує, що, враховуючи, що ОСОБА_1 рішенням ВРП від 18 жовтня 2018 року №3155/0/15-18 звільнена з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я, її заява про звільнення у відставку ухвалою ВРП від 9 травня 2024 року №1417/0/15-24 правомірно залишена без розгляду.
22 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечила аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву і просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
24 липня 2024 року від ВРП до Верховного Суду надійшли заперечення проти відповіді на відзив, в яких відповідач зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними у відповіді на відзив, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити позов без задоволення.
Верховний Суд, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 10 грудня 2001 року №1205/2001 працювала на посаді судді Господарського суду Львівської області, згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2012 року №4921-VI - на посаді судді Львівського апеляційного адміністративного суду.
28 вересня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла заява ОСОБА_1 від 23 вересня 2016 року про внесення подання про звільнення її з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я.
19 грудня 2016 року, після набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), до Вищої ради юстиції надійшла оновлена заява ОСОБА_1 від 15 грудня 2016 року з проханням звільнити її з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я.
Станом на 15 березня 2017 року ВРП (правонаступник Вищої ради юстиції) не ухвалила жодного рішення за вказаними заявами судді ОСОБА_1 щодо її звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я.
16 березня 2017 року голова Львівського апеляційного адміністративного суду Богаченко С.І., керуючись статтями 120, 125 Закону №1402-VIII, видав наказ №73-к/тв про відрахування ОСОБА_1 зі штату вказаного суду із 16 березня 2017 року у зв'язку з досягненням нею шістдесяти п'яти років.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України позовну заяву про визнання протиправною бездіяльності ВРП, що проявилась у невчиненні дій щодо розгляду її заяви від 23 вересня 2016 року про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я, та зобов'язання ВРП розглянути вказану заяву.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №800/132/17 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою ВРП від 25 квітня 2017 року №963/0/15-17 заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я залишено без розгляду у зв'язку із припиненням повноважень судді Левицької Н.Г. на підставі наказу голови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року №73-к/тв.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №800/132/17, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 7 червня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (з урахуванням зміни позовних вимог) задоволено: визнано протиправною бездіяльність ВРП, яка полягала у невчиненні дій щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 вересня 2016 року про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я; визнано протиправною та скасовано ухвалу ВРП від 25 квітня 2017 року №963/0/15-17 «Про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку із неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я»; зобов'язано ВРП розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2016 року про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я.
26 червня 2018 року до ВРП надійшла копія повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 червня 2018 року у справі №800/132/17.
19 вересня 2018 року до ВРП надійшла заява судді ОСОБА_1 від 15 вересня 2018 року про звільнення її з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку з урахуванням наявності більше 20 років стажу роботи на посаді судді, визначеного відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі - Закон №2509-VIII).
18 жовтня 2018 року на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 червня 2018 року ВРП розглянула заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2016 року та ухвалила рішення №3155/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я.
При цьому заява ОСОБА_1 від 15 вересня 2018 року про звільнення у відставку була залишена без розгляду ухвалою члена ВРП ОСОБА_2 від 6 листопада 2018 року №11683/0/18-18. Вказана ухвала вмотивована тим, що рішенням ВРП від 18 жовтня 2018 року №3155/0/15-18 ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я, що відповідно до пункту 15.6 Регламенту ВРП (у редакції, чинній на день постановлення ухвали) є підставою для залишення заяви про звільнення судді у відставку без розгляду.
14 грудня 2021 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1 від 7 грудня 2021 року про зміну підстави звільнення з посади судді. У заяві ОСОБА_1 вказувала, що 18 жовтня 2018 року ВРП ухвалила рішення про її звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я без урахування поданої нею заяви від 19 вересня 2018 року про звільнення у відставку та наявного стажу роботи на посаді судді більше 20 років, визначеного відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII з урахуванням змін, внесених Законом №2509-VIII. Звільнення з посади судді за станом здоров'я, як вказувала ОСОБА_1 , позбавляє її можливості отримати довічне грошове утримання судді.
ОСОБА_1 у цій заяві також зазначала, що, подавши до ВРП заяву про звільнення у відставку, вона «висловила свій вибір серед двох одночасно існуючих гарантій, пов'язаних із роботою на посаді судді, які є елементами незалежності суддів, а саме виявила бажання скористатись гарантованим правом на відставку». У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просила змінити підставу звільнення її з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду «зі звільнення за станом здоров'я на звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку».
Рішенням ВРП від 11 січня 2022 року №18/0/15-22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну підстави звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування такого рішення зазначено, що власноручно написаною заявою від 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 підтвердила свій дійсний намір бути звільненою з посади судді у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я та реалізувала своє право на вибір підстави для звільнення відповідно до вимог частини шостої статті 126 Конституції України. Станом на 18 жовтня 2018 року на адресу ВРП не надходили будь-які заяви ОСОБА_1 про відкликання поданої нею раніше заяви від 23 вересня 2016 року про звільнення з посади судді у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я.
16 квітня 2024 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку, а також матеріали на підтвердження доводів судді щодо наявності підстав для такого звільнення (єдиний унікальний номер справи 1598/0/6-24).
У заяві від 11 квітня 2024 року про звільнення з посади судді у відставку ОСОБА_1 навела доводи, подібні до тих, що наводила у заяві від 7 грудня 2021 року про зміну підстави звільнення з посади судді, у задоволенні якої ВРП відмовила.
Ухвалою ВРП від 09 травня 2024 року №1417/0/15-24 заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою ВРП від 09 травня 2024 року №1417/0/15-24 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із цим позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Згідно із пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я; подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Аналогічне положення закріплене і у пункті 6 частини першої статті 3 Закону №1798-VIII.
Судом встановлено, що 16 квітня 2024 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку.
Ця заява позивача оскаржуваним рішенням відповідача залишена без розгляду з огляду на те, що рішенням ВРП від 18 жовтня 2018 року №3155/0/15-18 вона звільнена з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон №1402-VIII.
Порядок звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням врегульоване, зокрема, статтею 116 вказаного Закону, відповідно до частин першої - третьої якої передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Згідно із положеннями статті 55 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. У разі звернення судді із заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус. Вища рада правосуддя має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
Процедурні питання здійснення ВРП повноважень, визначених Конституцією України, законами України №1798-VIII, №1402-VIII, іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття ВРП, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності ВРП регулює Регламент Вищої ради правосуддя, затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Регламент).
Згідно із пунктами 16.1 та 16.2 глави 16 Регламенту питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України), розглядається Радою на засіданні у пленарному складі. Заява про відставку або про звільнення за власним бажанням подається суддею до Ради.
Відповідно до пункту 16.7 глави 16 Регламенту, якщо на момент розгляду Радою питання про звільнення суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, Рада постановляє ухвалу про залишення заяви (висновку, подання) без розгляду.
Пунктом 9.1 Регламенту ВРП передбачено, що результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їх компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: рішення; ухвала; протокольна ухвала. Питання, пов'язані з відкриттям, зупиненням, поновленням розгляду, залишенням без розгляду та поверненням, об'єднанням, а також в інших випадках, визначених Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, ВРП, посилаючись на пункт 16.7 Регламенту, залишила без розгляду заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку, оскільки вона рішенням ВРП від 18 жовтня 2018 року №3155/0/15-18 звільнена з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я.
Відповідно до відомостей витягу з протоколу № 41 засідання ВРП від 09 травня 2024 року за таке рішення проголосували 15 членів одноголосно (а.с.169-170).
Наявні в матеріалах справи документи, а також зміст позовної заяви свідчать, що рішення ВРП від 18 жовтня 2018 року №3155/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я останньою не оскаржувалось, не скасоване та є чинним.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведене правове регулювання, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що ВРП в межах повноважень, не порушуючи права позивача, враховуючи, що вона вже звільнена з посади судді у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я, правомірно залишила без розгляду її заяву про звільнення з посади судді у відставку.
За цих обставин Верховний Суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 22, 242 - 246, 250, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.А.Гончарова
І.Л.Желтобрюх
І.Я.Олендер