Справа № 359/3347/21 Головуючий у суді І інстанції Муранова-Лесів І.В.
Провадження № 22-ц/824//7137/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
17 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе-ЛУ 14» на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе-ЛУ 14», третя особа - ТОВ «Сітістейтсервіс», про захист прав споживачів, визнання протиправними дій щодо нарахування комунальних платежів та заборгованості по них у вигляді плати за постачання електричної енергії, водо та теплопостачання, утримання прибудинкової території та зобов'язання припини їх нарахування,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року позивачі пред'явили в суді названий позов посилаючись на те, що 01 березня 2011 року з метою здійснення управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе-ЛУ 14» (ОСББ «Щасливе-ЛУ 14»),
25 липня 2011 року між ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» (Замовник), ТОВ «Сіті-Стейт» (Власник) та ТОВ «Сітістейтсервіс» (Управитель, ТОВ «ССС») на підставі протоколу Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливе-ЛУ 14» було укладено договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС, за яким ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» та ТОВ «Сіті-Стейт» передали будинок за адресою АДРЕСА_1 на баланс та управління ТОВ «СІТІСТЕЙТСЕРВІС» строком на 20 років, до 25.07.2031 (п. п. 1.1., 6.1 Договору № 80).
Протягом 2011-2012 років на виконання Договору №80-СС ТОВ «Сітістейтсервіс» уклав із споживачами комунальних послуг (жителями будинку АДРЕСА_1 ) індивідуальні договори про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території. З того часу жителі (співвласники) будинку АДРЕСА_1 почали сплачувати плату за усі комунальні платежі, у тому числі за постачання електричної енергії, водо- та теплопостачання, утримання прибудинкової території за рахунками, які їм виставляв Управитель відповідно до Договору № 80 та їх індивідуальних договорів з ТОВ «Сітістейтсервіс».
Починаючи з серпня 2020 року, з невідомих жителям будинку АДРЕСА_1 причин, такі ж аналогічні рахунки почало виставляти їм і правління ОСББ, а також рахунки зі сплати внесків за якісь, не зрозумілі позивачам, борги за електроенергію.
Позивачі вказували, що у співвласників багатоквартирного будинку й досі укладені індивідуальні договори про надання комунальних послуг з ТОВ «Сітістейтсервіс», яке і надає (забезпечує надання) відповідні житлово-комунальні послуги жителям будинку АДРЕСА_1 .
Як зазначають позивачі, Загальними зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 не вирішувалося питання про розірвання договору з ТОВ «Сітістейтсервіс», Правління ОССБ не надало мешканцям будинку протоколу Загальних зборів співмешканців, за яким було би вирішено питання про припинення співпраці з Управителем та прийняття на себе обов'язків з управління багатоквартирним будинком (ні під розписку, ні шляхом направлення такого рішення рекомендованим листом кожному співвласнику, як того вимагає п. 11 статуту ОСББ «Щасливе-ЛУ 14»), а тому позивачі і надалі продовжують сплачувати за рахунками належному надавачу послуг «Сітістейтсервіс» та не мають перед ним заборгованостей.
Позивачі зазначають, що 26 листопада 2020 року були проведені Загальні збори ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», шляхом письмового опитування співвласників будинку №14, однак які питання розглядалися на цих зборах та які рішення були прийняті, правління ОСББ так і не повідомило жителів будинку АДРЕСА_1 , хоча позивачі неодноразово зверталися до Голови правління ОСББ з цього питання.
Також зазначають, що в кінці лютого 2021 року представники ОСББ розмістили у під'їздах будинку №14 повідомлення про обмеження постачання електричної енергії, посилаючись на те, що станом на 25 лютого 2021 року за договором електропостачання №420059351, укладеним між ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», у ОСББ перед ТОВ «КОЕК» існує борг за спожиту електричну енергію, який становить 391 022,33 грн. Враховуючи це, Правління ОСББ та ТОВ «КОЕК» прийняли рішення про обмеження постачання електричної енергії до тих квартир, власники яких мають заборгованість перед ОСББ «Щасливе-ЛУ 14».
Вже на початку березня 2021 року в будинку АДРЕСА_1 почалися масові відключення споживачів від електричної енергії за борги, а 15 березня 2021 року взагалі увесь будинок АДРЕСА_1 , у якому не має газу, був відключений від електричної мережі та дві доби мешканцям усього буднику не постачалася електрична енергія.
Позивачі вважали дії ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» щодо нарахування їм платежів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за електроенергію, водо- та теплопостачання протиправними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам закону. А тому звернулися до суду та з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивачів, просять зобов'язати ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» не нараховувати позивачам плату за комунальні послуги, оскільки таке нарахування у будинку № 14 вправі здійснювати лише ТОВ «Сітістейтсервіс».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» щодо нарахування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 комунальних платежів та заборгованості по них у вигляді плати за постачання електричної енергії, водо- та теплопостачання, утримання прибудинкової території та зобов'язано ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» припинити їх нарахування.
Стягнуто з ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 гривні, також на користь держави судовий збір в сумі 908,00 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час ухвалення судом рішення ТОВ «Сітістейтсервіс» надавав житлово-комунальні послуги та послуги з утримання прибудинкової території, виставляв відповідні рахунки, які оплачувались позивачами - власниками вищевказаних квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно нарахування внесків та плати за утримання будинку та прибудинкової території, водовідведення та електропостачання з серпня 2020 року здійснює відповідач ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», про що свідчать долучені позивачами рахунки, відповідно до яких, незважаючи на проведену позивачами оплату за надані послуги на рахунок ТОВ «Сітістейтсервіс», відповідач нараховує заборгованість за ці самі послуги. Суд зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження правомірності таких нарахувань, у тому числі і на виконанні ухвали суду про витребування доказів, відповідачем надано не було.
Суд першої інстанції погодився із доводами позивачів, оскільки суду не було надано відповідачем доказів того, що дія Договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011 року була припинена, або договір був розірваний у встановленому законом порядку.
Як вбачається з копії Листка опитування співвласника, а також Повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», вказаним повідомленням інформують про те, що 26 листопада 2020 року о 20:00 за адресою АДРЕСА_1 в приміщенні конференц-залу відбудуться загальні збори ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» за ініціативи членів правління ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», та пунктом 3 Порядку денного пропонувалося питання Про відкликання управителя ТОВ «Сітістейтсервіс» та прийняття рішення про управління власними силами ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» (т.1 а.с. 160,161).
Так, згідно з поясненнями третьої особи ТОВ «Сітістейтсервіс» не отримувало ні від ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», ні від будь-яких інших осіб повідомлень про прийняття Загальними зборами ОСББ рішення про відкликання управителя, Договір від 25 липня 2011 р. № 80-ССС про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом залишається чинним, будинок з балансу та з управління ТОВ «Сітістейтсервіс» не передавався ні ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» ні будь-яким іншим особам, вимоги про його передачу ТОВ «Сітістейтсервіс» не отримував.
Разом із з цим і Повідомлення і Листок опитування не містять прізвищ позивачів, або інших прізвищ співвласників, яким вони адресовані. Доказів того, що Загальні збори були проведені та рішення щодо відкликання управителя ТОВ «Сітістейтсервіс» та прийняття рішення про управління власними силами ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» було прийнято Загальними зборами співвласників ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», а також у визначений законом спосіб вручене або направлено позивачам, відповідачем суду надано не було.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач в особі представника - адвоката Кулачко Т.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи й неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо доведення позовних вимог наявними у справі доказами є помилковими.
Обґрунтовуючи свої доводи скаржник зазначає, що 28 жовтня 2019 року ТОВ «Сітістейсервіс» повідомило відповідача про відмову від управління будинком та про те, що Договір № 80-ССС від 25 липня 2011року на підставі якого ТОВ «Сітістейтсервіс» здійснювало обслуговування будинку є припиненим. У зв'язку з отриманням вказаного листа відповідачем було ініційовано проведення позачергових зборів ОСББ, які відбулись 21 листопада 2019 року і на яких співвласники будинку прийняли рішення про повернення даного будинку на баланс відповідача для подальшого його самостійного утримання відповідачем.
15 липня 2020 року правлінням ОСББ «Щасливе-ЛУ14» було прийнято рішення про самостійне обслуговування будинку.
Скаржник посилається на положення абзацу 4 пункту 3-1 розділу VI ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до якого «У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним, будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об'єднання співвласників) багатоквартирного будинку».
Отже, відповідач вважає, що на момент подачі позивачами позову у даній справі їх договори про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладені з ТОВ «СІТІСТЕЙТСЕРВІС» втратили чинність (суд першої інстанції, як на підставу задоволення позову у даній справі посилався саме на ці договори).
На виконання зазначених вище рішень загальних зборів співвласників спірного будинку та правління ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», між відповідачем та надавачами відповідних комунальних послуг були укладені відповідні договори про постачання на користь відповідача комунальних послуг (в тому числі, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 59 від 01 вересня 2020 року; Договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водовідведення № 560 від 01 вересня 2020 року; Договір про постачання електричної енергії) та розпочалася процедура самостійного утримання відповідачем спірного багатоквартирного будинку.
Відповідач до апеляційної скарги надав докази на доведення своїх аргументів і просив суд апеляційної інстанції поновити йому строк на подачу доказів, посилаючись на те, що про існування даного спору дізнався лише 20 жовтня 2023 року, отже не міг надати ці докази в суді першої інстанції.
Також доводом апеляційної скарги є те, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки визнання неправомірними дій щодо нарахування позивачам комунальних послуг та заборгованості по них і зобов'язання відповідача припинити їх нарахування чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений. Вважає, що позивачі мають право у випадку пред'явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів. При цьому посилається на висновки КЦС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 462/588/16 та в постанові КЦС ВС від 02 грудня 2020 року у справі №464/1350/18.
Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на апеляційну скаргу
Від третьої особи ТОВ «Сітістейсервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві наголошує на тому, що судом першої інстанції належно встановлено всі обставини справи та досліджено наявні докази.
У зв'язку з ненаданням ОСББ до суду жодних заперечень проти позову та жодних документів, які б підтверджували необґрунтованість позову, судом приймалось рішення на підставі наявних у справі документів та повідомлених позивачами та 3-ю особою ТОВ «Сітістейтсервіс» обставин.
Зокрема, серед інших доказів по справі судом першої інстанції досліджено Договір № 80-ССС про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом від 25 липня 2011 року, який укладено між ТОВ «Сітістейтсервіс», як Управителем, із ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», як Замовником та ТОВ «Сіті-Стейт», як власником будинку. Апелянтом не надано суду апеляційної інстанції доказів розірвання / припинення / визнання недійсним у встановленому законом порядку указаного Договору № 80-ССС про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом від 25 липня 2011 року. Отже, на даний час цей договір продовжує діяти, його умови є обов'язковими для всіх його сторін.
Також на підтвердження надання послуг в будинку, ТОВ «Сітістейтсервс» надавались суду документи, які були судом досліджені та яким було надано відповідну оцінку у рішенні.
Зокрема, ТОВ «Сітістейтсервіс» було надано суду укладені на виконання названого вище Договору ряд інших договорів з постачальниками/контрагентами для забезпечення нормального функціонування будинку та надання в ньому житлово- комунальних послуг укладених з 2013 по2021 рік (т. 2 а. с. 99-146).
Указані докази підтверджують той факт, що ТОВ «Сітістейтсервіс» продовжує виконувати свої зобов'язання як управитель будинку та виконавець комунальних послуг в ньому.
ТОВ «ССС» спростовує заяву апелянта про те, що мешканці будинку прийняли рішення про зміну управителя будинку та зміну системи організації надання комунальних послуг.
В обґрунтування зазначеного відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ТОВ «Сітістейтсервіс» в листі від 28 жовтня 2019 року відмовився від управління будинком. При цьому відповідач не зазначає про те, що в тому ж листі ТОВ «ССС» просило представника ОСББ з'явитись 30 листопада 2019 року для передачі об'єкта в управління ОСББ та отримання необхідної технічної документації, а також для підписання додаткової угоди про розірвання договору про управління будинком. Також в листі наведено номер телефону для уточнення інформації щодо місця зустрічі для підписання указаних документів.
Підписання указаних в листі ТОВ «Сітістейтсервіс» документів (щодо передачі будинку в управління ОСББ та передачі технічної документації, додаткової угоди про розірвання договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011року) відповідало би і нормам діючого законодавства щодо порядку прийняття пропозиції про припинення договірних відносин, а також і положенням самого договору № 80-ССС, згідно з п. 6.9. якого, у разі припинення його дії будинок повертається Замовникові (ОСББ) із складенням акта прийняття-передачі.
Проте до даного часу представники ОСББ не з'явились та не звернулись до ТОВ «Сітістейтсервіс» для підписання вказаних документів та прийняття будинку в управління. Імовірно це пов'язано не тільки з тим, що Загальні збори співвласників будинку не висловили бажання передавати будинок в управління саме даному ОСББ та визначати його надавачем комунальних послуг, але і з тим, що останнє не бажає займатись управлінням будинком. В іншому випадку, зважаючи на те, що з дати відповідної пропозиції ТОВ «Сітісейтервіс» минуло більше 4,5 років, дане питання було би на даний час вирішено відповідно до вимог законодавства.
Апелянт в обґрунтування своєї скарги вказує на те, що позивачі нібито обрали неправильний спосіб захисту своїх прав. З такими доводами апеляційної скарги третя особа не погоджується.
Суд обґрунтував своє рішення відсутністю у відповідача - ОСББ права здійснювати нараховування позивачам комунальних платежів. Отже, позовні вимоги у цій справі по суті є вимогою про визнання відсутнім права та, відповідно, відсутнім кореспондуючого цьому праву обов'язку, оскільки в результаті відповідних дій відповідача (щодо нарахування платежів, виставлення рахунків на оплату та фіксація наявної заборгованості) у позивачів формуються грошові зобов'язання перед відповідачем. Отже, звернення позивачів до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо нарахування їм комунальних платежів є належним способом захисту, оскільки у спірних правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом відповідач має правові підстави вжити поза волею позивачів без звернення до суду заходи для реалізації спірного права, одержання виконання спірного обов'язку і ці заходи матимуть вплив на права позивачів.
Тому, з урахуванням зазначених обставин, обраний спосіб захисту є ефективним, оскільки спрямований не тільки на відвернення передбачуваної загрози порушення права, але і на визнання протиправними вже вчинених відповідачем дій. Схожі висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21, у Постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/14138/22.
Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити і рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Також відзив на апеляційну скаргу надійшов від представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Висіцької І.В.
Зазначає, що долучені ОСББ до апеляційної скарги докази, зокрема, такі як: протоколи позачергових зборів ОСББ від 20 листопада 2019 року та від 05 грудня 2019 року, протокол засідання правління ОСББ від 15 липня 2020 року, Акт прийняття об'єкта на баланс та в управління від 01 серпня 2020 року викликають у позивачів сумніви у їх достовірності.
Зважаючи на те, що ці докази не надавалися відповідачем до суду першої інстанції ні під час розгляду цієї справи із відзивом, ні разом із заявою про перегляд заочного рішення, в якій відповідач, до речі, і слова не написав про те, що нібито саме ОСББ з 2019 року вирішило взяти на свій баланс багатоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та що нібито Договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011 року є припиненим, у зв'язку із нібито одностороннім його розірванням ТОВ «ССС».
Навпаки, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення обґрунтовував свою позицію тим, що, на його думку, Договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011 року (далі - Договір №80-ССС) в частині строку, на який він був укладений, є нікчемним, оскільки у зв'язку зі змінами, що відбулися в чинному законодавстві, такий договір має укладатися на строк один рік. У зв'язку з цим, на помилкову думку відповідача, такий договір мав строк дії лише один рік та після його закінчення припинився.
В той же час, доказів того, що дія Договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011 року була припинена або Договір був розірваний у встановленому законом порядку, суду надано не було.
Тобто, відповідач радикально змінив свою правову позицію у справі у порівнянні з правовою позицією, яка в нього була протягом перегляду заочного рішення у суді попередньої інстанції, тим самим порушивши принцип процесуального естопелю і доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки)
Така непослідовна поведінка відповідача свідчить про порушення ним загального принципу недопустимості зловживання правом.
Зважаючи на викладене вище, на переконання позивачів, суд апеляційної інстанції повинен застосувати зазначений принцип «естопеля», який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в судовому процесі, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача у повному обсязі. Адже така суперечлива поведінка та дії відповідача, - різка зміна позиції, яку він займав раніше, не повинні надати йому перевагу. Лише застосування цього принципу апеляційним судом під час розгляду справи було б ефективним механізмом боротьби із зловживанням процесуальними правами і гарантією захисту законних очікувань добросовісного учасника процесуальних правовідносин, - позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Також не погоджується із доводами апеляційної скарги щодо обрання позивачами неналежного способу захисту.
Однак такі твердження ОСББ є безпідставними та необґрунтованими, адже спір у даній справі не стосувався та й не стосується саме правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими). Позивачі оспорювали самі повноваження ОСББ нараховувати їм платежі за утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, інших комунальних платежів.
Позивачі, як і Бориспільський міськрайонний суд Київської області, переконані, що дії ОСББ щодо нарахування їм комунальних платежів та заборгованості за ними у вигляді плати за: постачання електричної енергії, водо- та теплопостачання, утримання прибудинкової території є незаконними та протиправними, адже нараховувати позивачам плату за комунальні послуги у Будинку АДРЕСА_1 вправі лише ТОВ «ССС», з яким у позивачів укладені Договори про надання комунальних послуг. А відтак, ОСББ не є належним та законним отримувачем плати за ці комунальні послуги, у зв'язку з чим воно не має права взагалі нараховувати плату за вказані послуги.
Таким чином, запропонований відповідачем спосіб захисту не зміг би та й не захистив би законні права та інтереси позивачів, враховуючи унікальність обставин цієї справи. Судова практика, на яку посилається ОСББ, не є релевантною, адже у наведених відповідачем судових рішеннях позивачі (споживачі комунальних послуг) оспорювали лише правильність нарахування розміру плати за певні види житлово- комунальних послуг (заборгованості за такими), а не повноваження відповідачів (надавачів таких послуг) взагалі нараховувати їм будь-яку плату за комунальні послуги.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на подання доказів, представник позивачів зазначає, що ОСББ належним чином не обґрунтувало об'єктивних обставин, які б свідчили про неможливість подати докази до суду першої інстанції з відзивом на позов та/або із заявою про перегляд заочного рішення.
При цьому жодних перешкод в отриманні та наданні таких доказів одночасно з відзивом на позов та/або із заявою про перегляд заочного рішення, як свідчать матеріали цієї справи, у відповідача не існувало . Потреба скасувати законне заочне судове рішення не може бути обставиною, яка свідчить про неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, які не залежали від відповідача.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у даній справі залишити без змін.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції
Позивачі є співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_4 .
В порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІП, для забезпечення і захисту прав співвласників квартир будинку АДРЕСА_1 було створене ОССБ «Щасливе- ЛУ 14», що підтверджується долученим до матеріалів справи Статутом ОСББ «Щасиливе-ЛУ 14» (код ЄДРПОУ 37417090) (т.1 а.с.317-320).
25 липня 2011 року між ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» (Замовник), ТОВ «Сіті-Стейт» (Власник) та ТОВ «Сітістейтсервіс» (Управитель) на підставі протоколу Загальних зборів ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», укладено Договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС, відповідно до умов якого ОСББ «Щасливе-ЛУ 14» (замовник) та ТОВ «Сіті- Стейт» (власник) передали будинок за адресою АДРЕСА_1 на баланс та в управління ТОВ «Сітістейтсервіс» (Управитель) строком на 20 років, до 25 липня 2031 року (п.п. 1.1., 6.1 Договору №80) (т.1 а.с.27-30).
За змістом п.п.2.1.4,2.15 Договору Замовник (ОСББ «Щасливе-ЛУ 14») зобов'язаний не укладати з іншими особами договори про надання про надання послуг з управління об'єктом, а також договори про надання будь-яких житлово-комунальних та будь-яких додаткових послуг. Протягом строку дії цього Договору не передавати іншим особам об'єкт на баланс.
Відповідно до вимог п. 2.3.9 Договору Управитель (ТОВ «Сітістейтсервіс») зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг зі споживачами за формою, яку Управитель визначає на власний розсуд. В установленому законом порядку здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості.
За змістом п.п.6.6., 6.7 Договору дія Договору припиняється в разі ліквідації юридичної особи - Замовника; відмови Управителя від управління у зв'язку з неможливістю для Управителя здійснювати управління об'єктом; ліквідації юридичної особи-Управителя, або визнання її банкрутом. Даний Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Замовника. В разі такого розірвання Замовник сплачує Управителю штраф у розмірі 500000 гривень.
Згідно з Актом прийняття-передачі об'єкта на баланс та в управління від 25 липня 2011 року, що є Додатком №2 до вищевказаного Договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 листопада 2011 року, комісією у складі представників ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», ТОВ «Сіті-Стейт» та ТОВ «Сітістейтсервіс» проведено обстеження багатоповерхового будинку з вбудованими офісними приміщенням АДРЕСА_1 , що передається на баланс та в управління Управителю - ТОВ «Сітістейтсервіс» (т.1 а.с.32-33).
Суд звернув увагу, що відповідно до Переліку житлово-комунальних послуг, що є Додатком №1 до Договору (т.1 а.с.31), зокрема зазначено про надання ТОВ «Сітістейтсервіс» послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також нарахування та збір платежів з населення за спожиті житлово-комунальні послуги, в тому числі послуг з газо- та електропостачання.
Також з наданих третьою особою документів вбачається, що на виконання укладеного Договору №80-ССС від 25 липня 2011 року, ТОВ «Сітістейтсервіс» було укладено ряд договорів: договір № 1547-НГТ-17 постачання природного газу від 25 листопада 2021 року; договір №01/Г1-ГІІ від 01 листопада 2021 р.; договір № 01/1 1-ТО на виконання робіт з технічного обслуговування обладнання газової котельні від 01 листопада 2021 року; договір №01/1 1-А на сервісне обслуговування від 01 листопада 2021 року ; договір № 01/11-ВОГ від 01 листопада2021 року на виконання робіт з технічного обслуговування обладнання вузлів обліку газу від 01 листопада 2021 року, договір № 28/09/2 -ОП від 28 вересня 2021 року; договір 2/1643-Ж-13 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів від 01 квітня 2013 року; договір оренди обладнання від 03 грудня 2019 року (т.2 а.с.99-146).
Позивачі на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ТОВ «Сітістейтсервіс» на виконання обов'язку, визначеного п.2.3.9 Договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом №80-ССС від 25 липня 2011 року уклали двосторонні договори про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а саме: 15 травня 2013 року ТОВ «Сітістейтсервіс» укладено з ОСОБА_3 договір № 14-12 (т.1 а.с.35-43); 01 вересня 2012 року ТОВ «Сітістейтсервіс» укладено з ОСОБА_4 договір № КП/14-79 (т.1 а.с.66-73); 01 листопада 2012 року ТОВ «Сітістейтсервіс» укладено з ОСОБА_6 Договір № КП/14-18 про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо квартири АДРЕСА_5 (т.1 а.с.95-102); 01 листопада 2012 року «Сітістейтсервіс» укладено з ОСОБА_1 договір КП/14-14 (т.1 а.с.127-135).
Доказів того, що дія Договору про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС від 25 липня 2011 року була припинена, або Договір був розірваний у встановленому законом порядку, суду надано не було.
На даний час ТОВ «Сітістейтсервіс» надає житлово-комунальні послуги та послуги з утримання прибудинкової території, виставляє відповідні рахунки, які оплачуються позивачами-власниками вищевказаних квартир у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими позивачами Актами та квитанціями (т. 1 а.с.46-64,84-89012-123,137-156,198-209,229-234,262-268,294-300).
Одночасно нарахування внесків та плати за утримання будинку та прибудинкової території, водовідведення та електропостачання з серпня 2020 року здійснює відповідач ОСББ «Щасливе-ЛУ 14», про що свідчать долучені позивачами рахунки (т.1 а.с.,90-94,124-126,157-159,236-239,269-271, 302-303, т.2 а.с,-168-180), відповідно до яких, незважаючи на проведену позивачами оплату за надані послуги на рахунок третьої особи ТОВ «Сітістейтсервіс», відповідач нараховує заборгованість за ці самі послуги.
Позиція суду апеляційної інстанції
В судовому засіданні представник ОСББ Щасливе-ЛУ14» - адвокат Кулачко Т.М. підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Висіцька І.В. та представник ТОВ «ССС» - адвокат Самборська Г.М. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідачки в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів, та застосовані норми права
Позивачі, як співвласники багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ і споживачі комунальних послуг, звернулись до суду за захистом свого права на отримання квитанцій на оплату послуг лише від надавача таких послуг, з яким вони уклали відповідні договори, а не від іншої особи, з яким вони не вступали у договірні правовідносини і які позивачам послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також комунальних послуг не надають.
Виниклі правовідносини щодо обрання Об'єднанням співвласниками житлового будинку Управителя регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ.
Згідно з пунктом 8 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-УІІІ, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 417-УІІІ управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до статті 10 Закону № 417-УІІІ співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Відповідно до повноважень зборів співвласників належить: 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.
Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти», «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду.
Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону№ 417-УІІІ управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ССС» є Управителем багатоквартирного будинку на підставі договору № 80-ССС від 25 липня 2011 року і надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги.
Відносини споживачів житлово-комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком регулюються також Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2189-VIII, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; 5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; 6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; 12) послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; 14) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону до переліку житлово-комунальних послуг віднесено до житлово-комунальних послуг:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності / користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
В силу вимог пункту 1, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифми, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Позивачі уклали з ТОВ «ССС» договори про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, ТОВ «ССС» послуги надавало і направляло позивачам квитанцію про їх оплату, які позивачі оплачували.
Разом із тим, ОСББ «Щасливе-ЛУ14» також надсилало позивачам квитанції за ті ж самі послуги і вимагало оплату, визнавала позивачів боржниками, в квартирі позивачів відключалось електропостачання за борги.
Отже, позивачі, які мали укладені договори з ТОВ «ССС» як з Управителем, який був обраний саме ОСББ, правомірно вважали, що до розірвання договору між ОСББ» Щасливе- ЛУ14» та ТОВ «ССС» від 25 липня 2011 року про надання послуг, проведеного у встановленому Законом №417-УІІІ порядку, вони мають оплачувати ці послуги. Разом із тим, дії відповідача щодо виставлення позивачам рахунків за ті ж самі послуги, які вони оплачували ТОВ «ССС» вони обґрунтовано вважали неправомірними, оскільки вони, як співвласники будинку не ухвалювали рішення про відкликання управителя.
Отже до предмета доказування в даній справі входило саме те, чи є ТОВ «ССС» управителем будинку, чи розірваний з ним договір і припинена дія індивідуальних договорів позивачів з ТОВ «ССС» про надання послуг.
Суд першої інстанції детально дослідив надані позивачами докази і на їх підставі встановив, що договір між ОСББ «Щасливе -ЛУ14» та ТОВ «ССС» не розірваний відповідно до вимог Закону №417-УІІІ, ТОВ «ССС» продовжує надавати послуги з управління будинком та комунальні послуги, позивачі, як співвласники будинку не повідомлялись ОСББ «Щасливе -ЛУ14» про припинення дії їх договорів і про підстави такого припинення.
Саме ці висновки суду оскаржувались відповідачем в апеляційній скарзі. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Цивільним процесуальним кодексом також встановлений порядок подання доказів.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний до позовної заяви додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позов.
Щодо відповідача, то його обов'язок подання доказів встановлений частиною 5 статті 178 ЦПК України, відповідно до якої до відзиву на позовну заяву подаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Отже обов'язок подання доказів покладається на сторони і ці докази сторони можуть надати лише на певній стадії розгляду справи. Якщо цей порядок порушений, прийняття таких доказів здійснюється на розсуд суду за наявності підстав для поновлення строку на їх подання.
За правилом частин першої, другої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
На спростування висновків суду першої інстанції, відповідач до апеляційної скарги надав докази і просив поновити строк для їх подання посилаючись на те, що вони не були подані до суду першої інстанції у зв'язку із тим, що відповідач не був обізнаним про розгляд справи і пред'явлений до нього позов.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, оскільки позивач був належним чином повідомлений, не з'явився без поважних причин в судове засідання і не подав відзив, а відповідно і докази, судом було ухвалене заочне рішення.
Разом із тим, законодавцем передбачено право відповідача звернутись до суду першої інстанції із заявою про його перегляд і скористатись тими процесуальними правами , якими він не скористався при розгляді справи по суті.
Так відповідно до статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема, обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або)неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, перелік доданих до заяви матеріалів.
Тобто відповідач, на спростування доводів позову, має право надати суду першої інстанції докази, які доводять його заперечення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСББ «Щасливе ЛУ14» в листопаді 2023 року подав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення в даній справі, однак жодного доказу, які б доводили його правову позицію, до заяви не подав. Також колегія суддів погоджується із запереченнями позивачів проти апеляційної скарги які зводились, зокрема, і до того, що в заяві про перегляд заочного рішення відповідач взагалі не посилався на те, що договір між ОСББ «Щасливе ЛУ14» та ТОВ «ССС» був розірваний, внаслідок чого припинилась дія індивідуальних договорів співвласників будинку з ТОВ «ССС» про надання комунальних послуг і послуг утримання будинку. Отже відповідач і не подавав суду доказів, якими він наразі обґрунтовує свою апеляційну скаргу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні об'єктивні обставини, які б завадили відповідачу подати докази до суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для поновлення строків на подання цих доказів, отже вони не приймаються судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що суд першої інстанції надсилав на адресу відповідача, яка була зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1 а також зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не лише судові повістки і повідомлення, а і ухвалу про витребування доказів, проте ця судова кореспонденція не отримувалась відповідачем, оскільки поверталась до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Доказів того, що відповідач дійсно був відсутній за вказаною адресою, він суду не надав, отже неотримання кореспонденції суду, не реагування на судові виклики і вимоги є свідомим вибором відповідача щодо небажання участі в судовому розгляді і доведення своєї позиції, а тому він втратив своє право на подання доказів в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів відмовила у приєднанні до справи наданих відповідачем доказів, а тому перевіряє правильність висновків суду першої інстанції лише на підставі тих доказів, які містились в матеріалах справи на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що матеріали справи не містять доказів того, що загальними зборами співвласників Будинку АДРЕСА_1 вирішувалося питання про розірвання договору з ТОВ «ССС» і взяття будинку на обслуговування ОСББ.
Допущення ситуації, коли власники квартир отримують подвійні квитанції на оплату одних і тих самих послуг суперечить меті створення ОСББ, визначеної в статті 4 Закону «Про ОСББ» № 2866-III відповідно до якої Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
При дотриманні ОСББ порядку обрання Управителя будинком, з додержанням при цьому прав співвласників будинку бути залученим до участі в цьому процесі, виключило би ситуацію за якою ОСББ не захищає, а порушує права його членів внаслідок чого на них покладаються додаткові обов'язки щодо сплати неіснуючого боргу.
За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14- 144цс18),
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18
Отже, здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси позивачів у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).
У цій справі позивачі звернулися до суду із позовом про зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що нарахування плати за ці послуги є безпідставним та має наслідком виникнення у позивачів неіснуючої заборгованості, що є підставою для відключення їх квартири від енергопостачання як боржника.
Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги щодо неналежного способу захисту порушеного права з посиланням на практику Верховного Суду у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 464/1350/18. В зазначеній постанові позивач оскаржував дії відповідача щодо нарахування йому плати за спожитий газ за показаннями загально будинкового лічильника, а не за нормами споживання. Тобто спір стосувався сторін договору з надання послуг газопостачання. В даній же справі сторони не укладали будь-якого договору, позивачі послуги від відповідача не отримують, а отримують від іншої особи і їх оплачують, разом із тим позивач нараховує їм заборгованість. Також колегія не може погодитись і доводами скаржника в тому, що позивачі у випадку пред'явлення до них позову відповідачем про стягнення заборгованості, мають можливість заперечити ці обставини при розгляді справи судом. Колегія суддів вважає, що законослухняний громадянин, до якого пред'являються майнові вимоги в позасудовому порядку, який абсолютно впевнений в неправомірності цих вимог і їх не виконує, однак який в деякій мірі є залежним від особи, яка висуває ці вимоги (в даному випадку можливість ОСББ оприлюднення списків боржників, обґрунтування причин відключення енергопостачання будинку перед іншими мешканцями саме тим, що боржники не вносять оплату та інш.) не має перебувати у стані невизначеності і не зобов'язаний чекати пред'явлення до нього позову. Позивачі обрали активний захист від неправомірних дій відповідача шляхом пред'явлення позову про визнання таких дій протиправними і їх припинення .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції по суті спору визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги позивача.
За таких обставин, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСББ «Щасливе- ЛУ 14» залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року в даній справі залишити без змін .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з/дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 липня 2024 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній