Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
08.11.2007
Справа №2-2/14777-2007/14777-2007
За позовом: СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1До відповідача: Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради (98400, м.Бахчисарай, вул..Сімферопольська. 14)
Про визнання права власності.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача - ОСОБА_2 - предст., довір. у справі.
Від відповідача - Головчак - ю/к, дор. у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомості: літера «А» - основна будівля автомиття, загальною площею 158,1 кв.м., що складається з коридору - площею 11,3 кв.м., побутового приміщення - площею 33,9 кв.м., кабінету - площею 24,4 кв.м., і мийного цеху - площею 88,5 кв.м.; літера «Б» - сараю - площею 13,2 кв.м., літера «б» - навісу - площею 21,3 кв.м., літера «№1» - споруді (огорожі) - площею 0,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення № 343-н від 28.01.2005 р. Бахчисарайської міської ради «Про передачу земельної ділянки для обслуговування автомиття СПД ОСОБА_1» між позивачем і відповідачем 28.03.2005 р. укладений договір оренди земельної ділянки, площею 0,0361 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, строком на 49 років. У 2002 році, СПД ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 побудовано автомиття, якому без прийняття в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради № 428-б від 09.12.2004 р. привласнена поштова адреса - АДРЕСА_2. У 2006 році позивачем проведена повна реконструкція - будівництво нової будівлі автомиття, навісу, сараю, споруди (огорожі) для найбільш ефективного використання автомиття в своїй підприємницькій діяльності.
По заявці СПД ОСОБА_1 спеціалістами Сімферопольського міжміського Бюро реєстрації і технічної інвентаризації 03.08.2007 р. проведена інвентаризація збудованих позивачем об'єктів нерухомості.
Згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість будівлі автомиття по АДРЕСА_2, з урахуванням ПДВ, складає 108300 гривень.
Оскільки СПД ОСОБА_1, як користувачем не змінено цільове призначення переданої в оренду земельної ділянки, дозвіл на будівництво нової будівлі автомиття, а так само сараю, навісу і споруди не був отриманий.
Проведене будівництво є самовільним і СПД ОСОБА_1 не має можливості у встановленому законом порядку здати державній комісії збудовані ним будівлі в експлуатацію
18.10.2007 р. СПД ОСОБА_1 письмово звернувся до відповідача з проханням видати свідоцтво про право власності на збудовані об'єкти, але, відповідач не визнає право власності позивача на ці об'єкти що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд відповідно до ч.3 ст..376 ЦК України.
Відповідач у судовому засіданні надав відзив №02.1-22 від 08.11.2007р на позовну заяву, відповідно до якого пояснює суду, що позовні вимоги про визнання права власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та складається за наступних об'єктів: літера «А» - основна будівля автомиття, загальною площею 158,1 кв.м., що складається з коридору, побутового приміщення, кабінету, і мийного цеху; літера «Б» - сарай, площею 13,2 кв.м., літера «б» - навіс, площею 21,3 кв.м., літера «№1» - споруда (огорожа), площею 0,7 кв.м. визнає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
У 2002 році, СПД ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 господарським способом побудовано автомиття.
Без прийняття у експлуатацію, рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради № 428-б від 09.12.2004 року об'єкту нерухомості була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.
Між СПД ОСОБА_1, позивач у дійсній справі, та відповідачем на підставі рішення № 343-н від 28.01.2005 р. Бахчисарайської міської ради «Про передачу земельної ділянки для обслуговування автомиття СПД ОСОБА_1» було укладено 28.3.2005р договір оренди земельної ділянки, площею 0,0361 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, строком на 49 років.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, отже позивач мав право використовувати земельну ділянку для господарської діяльності.
Відповідно до ст. 5.1 договору оренди від 28.3.2005р. орендований об'єкт надається в оренду відповідачем позивачу в користування з метою обслуговування авто миття. Об'єкт оренди було передано позивачу відповідачем за актом приймання-передачі від 08.7.2005р.
У 2006 році позивачем проведена повна реконструкція - будівництво нової будівлі автомиття, навісу, сараю, споруди (огорожі) для найбільш ефективного використання автомиття в своїй підприємницькій діяльності.
Згідно до проведеної 03.8.2007р інвентаризації Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації побудовані позивачем об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 визначені, як такі, що збудовані самовільно та їм присвоєно наступні літери: літера «А» - основній будівлі автомиття, загальною площею 158,1 кв.м., що складається з коридору - площа 11,3 кв.м., побутового приміщення - площа 33,9 кв.м., кабінету - площа 24,4 кв.м., і мийного цеху - площа 88,5 кв.м.; літера «Б» - сараю - площа 13,2 кв.м., літера «б» - навісу - площа 21,3 кв.м., літера «№1» - споруді (огорожі) - площа 0,7 кв.м.
Згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість виконаних позивачем будівельних робіт, а саме будівлі автомиття по АДРЕСА_2, з урахуванням ПДВ, складає 108300 гривень.
Збудовані позивачем приміщення будівлі автомиття є придатними для експлуатації, та будівництво виконано за діючими державними будівельними нормативами, що також підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, судом встановлено, що в результаті господарської діяльності позивачем була створена нова річ.
Стаття 331 (ч.1,2) ЦК України передбачає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даний час будівля автомиття знаходиться у володінні позивача та використовується за цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у встановленому законом порядку отримав у оренду земельну ділянку для обслуговування автомиття, на якій за власні кошти здійснив будівництво нерухомого майна.
Згідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Обмеження права власності не допускається.
СПД ОСОБА_1 звернувся до відповідача листом б/н від 18.10.2007 року з проханням прийняти об'єкт у експлуатацію та видати свідоцтво про право власності на збудовані об'єкт нерухомого майна.
Відповідач не здійснив видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто відмовив листом від 18.10.2007р (вих..№02.1-12/582) у визнанні права власності за позивачем.
Відмова виконавчих органів місцевого самоврядування у визнанні за СПД ОСОБА_1 права власності на будівлі автомиття позбавляє позивача законного права використовувати створену за свій рахунок річ у господарській діяльності.
Згідно до ч.ч.3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 ЦК України у разі невизнання іншою особою права власності власник майна може пред'явити позов про визнання свого права власності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на спірний об'єкт, у відповідності з діючим законодавством, у зв'язку з чим, його вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
За згодою представників сторін у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підготовлений та підписаний 12.11.2007р.
Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та складається за наступних об'єктів:
· літера «А» - основна будівля автомиття, загальною площею 158,1 кв.м., що складається з коридору, площею 11,3 кв.м., побутового приміщення, площею 33,9 кв.м., кабінету, площею 24,4 кв.м., і мийного цеху, площею 88,5 кв.м.;
· літера «Б» - сарай, площею 13,2 кв.м.
· літера «б» - навіс, площею 21,3 кв.м.
· літера «№1» - споруда (огорожа), площею 0,7 кв.м.
3. Стягнути з Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради (98400, м.Бахчисарай, вул..Сімферопольська. 14) на користь СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 1080,00грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.