про продовження процесуального строку в адміністративній справі
24 липня 2024 року №320/26078/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації протиправними;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені у складі команди ОСОБА_1 ;
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 25.06.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем надано до суду заяву, в якій позивач зазначає, що особа, зазначена в квитанції про сплату судового збору, є його дружиною, яка сплатила судовий збір за свого чоловіка.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20, на яку посилається позивач, зазначено про помилковий висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У даному випадку, суд зазначає, що додані до позовної заяви дві квитанції про сплату судового збору на суму 908,40 грн. та 1211,20 грн, згідно яких платником є ОСОБА_2 та в призначенні платежу цих квитанцій зазначено: 101, РНОКПП " НОМЕР_1 "; 22030101; судовий збір, ОСОБА_2 .
Тобто, вказані квитанції свідчать про сплату судового збору за позовом ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Вказані квитанції не є підтвердженням сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Таким чином, позивачем не надано доказів сплати ним судового збору в належному розмірі.
Суд звертає увагу позивача, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №9901/144/20 якраз зазначає про те, що платником судового сбору може бути будь-яка особа, проте в квитанції повинна бути зазначена вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору) за позовом особи, чий спір підлягає вирішенню в судовому порядку.
Для усунення недоліків, позивачу необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 1211,20 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.