про відмову у відкритті провадження у справі
24 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/13680/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.03.2024 щодо зменшення розміру доплати (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі № 240/14485/21 до 3200 грн. й скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати мені доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі № 240/14485/21 у розмірі - 9 446 гривень;
- стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховані на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі № 240/14485/21, але не виплачені кошти у сумі - 164 248,74 гривень;
- стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області недоплачені кошти (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі № 240/14485/21 за період березень-червень 2024 року.
У позовній заяві позивач вказує, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №240/14485/21 проведено перерахунок пенсії, сума перерахунку недоплаченої пенсії з 16.12.2020 по 31.12.2022 становить 164 248,74 грн, однак, ці кошти не виплачено. Зазначає, що доплату в розмірі 9446грн позивач отримувала з кінця 2022 року, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати у 2022 році уже становив 6500 грн і така доплата мала бути не 9 446 грн, а 13 000 грн (6500 х 2 мінімальні зарплати), а у 2023 році 13400 грн (6700 х 2 мінімальні заробітні плати). Ураховуючи, що відповідач не здійснював перерахунок цієї доплати,а ні у 2022 році, а ні у 2023 році. Вказані обставини зумовили звернення з даним позовом до суду.
Суд зауважує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №240/14485/21 ухвалено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 16.12.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)."
Таким чином, зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що основний спір між ОСОБА_1 та Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо наявності у неї права на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вирішений у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №240/14485/21, яке набрало законної сили. Більш того, у вказаному рішенні було також вирішено питання щодо розміру підвищення до пенсії, на який позивач має право. Крім того, зазначене судом в резолютивній частині цього рішення формулювання "в розмірі..., що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)", свідчить ще й про те, що вказаним рішенням суду встановлено залежність розміру підвищення до пенсії, на який позивач має право, від розміру мінімальної заробітної плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)
Відтак, спірні правовідносини між сторонами перейшли до стадії виконання судового рішення.
Із наведених в позові обставини слідує, що звернення до суду із цим позовом фактично обумовлене неналежним, на переконання позивача, виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду в 11.11.2021 у справі №240/14485/21, оскільки фактично, предметом спірних в даному позові правовідносин є правомірність визначеного пенсійним органом розміру підвищення до пенсії, що виплачується позивачу на виконання судового рішення від 11.11.2021 у справі №240/14485/21 та невиплата заборгованості, нарахованої на виконання такого рішення суду.
Таким чином, предметом поданої ОСОБА_1 позовної заяви у справі №240/13680/24 фактично є неналежне, на переконання позивача, виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №240/14485/21, а не новий публічно-правовий спір, який виник між сторонами.
В даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що вирішення питань, пов'язаних з виконанням суб'єктом владних повноважень судового рішення, врегульовано шляхом запровадження спеціального судового контролю, який не передбачає повторного звернення до суду із самостійним позовом.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.
Положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 382 або 383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах справи №240/14485/21.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даній справі відсутні нові спірні правовідносини, вирішення яких передбачало би існування самостійного позовного провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №580/1264/19 (провадження №К/9901/36296/19).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина, згідно із пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук