25 липня 2024 року Справа №215/3426/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі №215/3426/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Криворізької иіської ради, в якому просить суд встановити наявність компетенції (повноважень) Виконавчого комітету Криворізької міської ради при отриманні заяви від 13.07.2023 року вхС-464 з офісу Президента України створювати штучні перешкоди для розгляду її на виконкомі та визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов'язати повторно розглянути її на виконкомі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2024 року адміністративну справу № 215/3426/24 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 року адміністративна справа №215/3426/24 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.
27.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №215/3426/24 позовну заяву залишено без руху.
23.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Серьогіної О.В.
У заяві про відвід судді позивач висловив свою незгоду із такою процесуальною дією у справі як залишення позову без руху.
Також, позивач вказав, що має сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, вважає, що суддя навмисно затягує строки розгляду справи, штучно створює перешкоди для виконання своїх обов'язків, перевищує свої службові повноваження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову, в якому прямо заінтересована суддя. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді, на думку позивача, сприяв би уникненню сумнівів щодо неупередженості суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Серьогіної О.В. в адміністративній справі №215/3426/24 визнано необґрунтованою, а матеріали справи передано для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. визначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду - Сластьон А.О.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі №215/3426/24, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З урахуванням викладеного, суддя робить висновок про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі № 215/3426/24 в порядку письмового провадження.
Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно із ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі №215/3426/24, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Натомість, обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду про залишення позовної заяви без руху, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
З урахуванням викладеного, суддя вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі №215/3426/24 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. у справі №215/3426/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон