25 липня 2024 рокуСправа №160/12472/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просивть:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 відповідно заяви 09.04.2024 року за № 543 про перерахунок пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року за № 2-р(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, та скасувати рішення № 912280113952 від 16.04.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсійні нарахування ОСОБА_1 з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року за № 2-р(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, починаючи з 20.03.2024 р., відповідно протоколу призначення пенсії від 28.02.2024 року до ч. 1 ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 редакція 28 лютого 1991 року у повному розмірі нарахувань пенсійних виплат, без максимального розміру обмеження відповідно заяви від 09.04.2024 року за № 543.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачам строк для надання відзивів на позов та доказів на його обґрунтування.
Також, встановлений строк для ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задля надання належним чином завіреної копії пенсійної справи позивача.
01.07.2024 року позивачем була подана уточнена позовна заява, яка ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року повернута без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, є особою з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язаного з виконанням військового обов'язку у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1997 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи норми ст. 49 54, 55, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 року за № 2-р(ІІ)2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої ст. 67 Закону України 796-12 від 28 лютого 1991 року зі змінами. Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов'язань держави, які випливають зі змісту статей 3,16, 50 Конституції України в їх взаємозв'язку. Наведене свідчить про те, що приписи ст. 2 Закону № 3668-VІ, першого речення ч. З ст. 67 Закону № 796-ХІІ, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають, статтям 1, 3,16, ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 50 Конституції України.
09.04.2024 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 543 про перерахунок пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року № 2-р(ІІ)/2024 та отримав рішення ГУ ПФУ у Вінницької області від 16.04.2024 року за № 912280113952 про відмову у виплаті пенсії без обмеження, із зазначенням, що до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України, розмір пенсії виплачується з обмеженням максимального розміру пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
05.06.2024 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з 02.08.2012 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 05.04.2024 року позивач отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи обмеження, встановлені ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Наразі, питання щодо виплати пенсій без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796, знаходиться на контролі та буде вирішене після надходження відповідних роз'яснень з Пенсійного фонду України.
12.06.2024 на електронну пошту суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Вінницькій області, в якому представник вважав позовну заяву необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 р. № 2-р(ІІ)/2024 поширюється на правовідносини. Які виникли після його прийняття, то лише пенсії, що призначатимуться після 20.03.2024 року не будуть обмеженими максимальним розміром. Отже, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення Конституційного Суду України, виплата раніше призначений (перерахованих) пенсій по інвалідності продовжується у визначених до виплати розмірах.
До суду позивачем було подано відповідь на відзиви, в тексті якої він підтримує заявлені позовні вимоги та просить суду задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
09.04.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії (зміна надбавки) відповідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №3-123 (229/23) відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Заява позивача за принципом екстериторіальності розглядалася ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке рішенням № 912280113952 від 16.04.2024 року відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
В рішенні, зокрема зазначено, що норми втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення 20.03.2024 року. Відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, статті 63 Закону №796 фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. А тому, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України виплата раніше призначених пенсій (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Отже, між сторонами виник спір з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (зі змінами) (далі Закон №796-XII), цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (Далі - Закон 3668-VI )максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI внесені зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
20.03.2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними та втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 20.03.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 20.03.2024 року ГУ ПФУ у Вінницькій області під час розгляду питання про перерахунок пенсії позивача не мав права обмежувати його пенсію максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 таке обмеження визнано неконституційним.
Натомість, як вбачається з перерахунку пенсії позивача. Версія 1.6.78.1 від 05.04.2024 року позивачу розрахований розмір пенсії з надбавками в сумі 28 510 грн. 99 коп., проте, фактично виплачується максимальний розмір пенсії - 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність - 23 610 грн.
З огляду на вищевказане, з 20.03.2024 року у ГУ ПФУ у Вінницькій області були відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Оскільки позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке, як вбачається з відзиву, також не визнає його право на перерахунок пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України, то саме цей орган має вчиняти дії щодо виплати пенсії позивачу, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 відповідно заяви 09.04.2024 року за № 543 в перерахунку пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, та скасувати рішення № 912280113952 від 16.04.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплачувати пенсійні нарахування ОСОБА_1 з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII зі змінами, починаючи з 20.03.2024 р., відповідно протоколу призначення пенсії від 28.02.2024 року до ч. 1 ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 редакція 28 лютого 1991 року у повному розмірі нарахувань пенсійних виплат, без максимального розміру обмеження відповідно заяви від 09.04.2024 року за № 543.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька