25 липня 2024 рокуСправа № 215/3284/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, в якій просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Тернівської районної у м. Кривому Розі ради при отриманні скарги від 01.05.2024 року створювати штучні перешкоди для її розгляду на сесії, а також для реєстрації звернення до депутатів та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов'язати прийняти ненормативний правовий акт після повторного розгляду на сесії ради.
27.05.2024 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №215/3284/24 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
19.06.2024 року справа 215/3284/24 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року прийнято справу № 215/3284/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.; наданням позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме викладенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, та зазначенням кількісного складу відповідачів (вірне найменуванням відповідача (чів)), зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
23.07.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків.
В даній заяві позивач зазначив, що 16.07.2024 року отримав ухвалу суду від 24.06.2024 року та просить суд вважати не потрібним уточнювати позовні вимоги, оскільки вимоги ст. ст. 5, 160, 161 КАС України виконані; звільнити від сплати судового збору у зв'язку із доходами у 2589 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 3028 грн. із захистом соціальних прав ст. 46 Конституції України. Згідно п. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а це 3028 грн. та він перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а це 1553,40 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 8 закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, коли позивачами є члени малозабезпеченої сім'ї і предметом позову є захист соціальних прав, а суддя гарантії ст. 33 Конституції України не вважає соціальними.
Також, 23.07.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Прудника С.В.
Аргументи означеної заяви зводяться до того, що згідно п. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а це 3028 грн. та він перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а це 1553,40 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 8 закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, коли позивачами є члени малозабезпеченої сім'ї і предметом позову є захист соціальних прав. Позивач серед іншого зазначає, що суддя відмовив розглянути клопотання та заяву про витребування доказів. Відтак, позивач просить відводу судді Прудника С.В., який має неналежну професійну спрямованість, упередженість, зацікавленість, необ'єктивність у кінцевому рішенні та дохід позивача у сумі 2589 грн., який менше рівня прожиткового мінімуму як 3028 грн. і гарантії ст. 46 Конституції України; не виконує вимоги п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 5 ст. 248 КАС України, завдання судочинства і принцип правової визначеності, не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу позивача із посиланням на норми права. Також, позивач просить суд справу №215/3284/24 розглянути колегією суддів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року визнано заяву ОСОБА_1 необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №215/3284/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 року (суддя Маковська О.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника С.В. у справі №215/3284/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м.Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову з огляду на скрутне матеріальне становище, суд вважає заначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Так, клопотання про звільнення від сплати судового збору вмотивоване скрутним матеріальним становищем позивача. На підтвердження своїх доводів, позивач додав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 02.04.2024 року від 04.04.2024 року № 0481-24-04417 за період 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 (з січня 2023 року по грудень 2023 року), в яких загальна сума доходу як нарахованого та випаленого становить 28 71 6 грн.; 5% розміру доходу позивача за період з січня 2023 року по грудень 2023 року, складає 1446,07 грн. (5% від 28 921,54 грн.), що є більше ніж 1211,20 грн.
Також, позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану на оборотній стороні позову зазначено про довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу від 15.04.2024 року №2060 щодо отримання ним компенсації за надання соціальних послуг з інвалідністю 1 групи на ОСОБА_2 з січня 2023 року по грудень 2023 року у сумі 31 068 грн.
Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2023 рік складає 1553,40 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.
Тобто, розмір судового збору (1211,20 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки, наданої позивачем.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладені в ухвалі суду від 24.06.2024 року недоліки адміністративного позову ОСОБА_1 , які позивачу необхідно усунути, з огляду на положення ст. 160 КАС України, зокрема частини 5 цієї статті, є обов'язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог.
Аналіз змісту заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 24.06.2024 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову, ця заява містить лише тлумачення позивачем норм процесуального законодавства, які на його думку були порушені судом під час вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.
Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 24.06.2024 року по 25.07.2024 року на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року про залишення позовної заяви без руху позивачем станом на 25.07.2024 року не виконані, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник