22 липня 2024 рокуСправа №160/13908/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13908/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 61% сум грошового забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 61% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 02 квітня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність відмови відповідача перерахувати пенсію позивача з урахуванням 5-відсоткової доплати як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/13908/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13908/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).
Відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років від 29.06.1994 року №83/16835 позивачу призначено пенсії виходячи із 61% грошового забезпечення.
Ця ж обставина підтверджується розрахунком пенсії на 01.01.2007 року, в якій вказано, що розмір пенсії складає 61% (з урахуванням участі на ЧАЕС).
Згідно розрахунку пенсії позивача на 01.01.2008 року основний розмір пенсії позивача складає 56% грошового забезпечення.
02 квітня 2024 року позивач через представника звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії.
Відповідач листом від 17.04.2024 року №23530-17146/М-01/8-0400/24 у перерахунку пенсії відмовив з посиланням на зміну редакції вимог Закону №2262-ХІІ Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року №3591-IV (далі - Закон №3591-IV) починаючи з 29.04.2006 року. При цьому відповідачем підтверджено призначення позивачу пенсії саме в розмірі 61% сум грошового забезпечення в зв'язку з встановленням надбавки 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Статтею 13 Закону №2262-ХІІ в редакції станом на дату призначення пенсії позивачу передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом №3591-IV у статті 13 пункти "б" і "в" частини першої викладено в такій редакції:
"б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" 1763-15 (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
Закон №3591-IV набрав чинності 29.04.2006 року. За змістом внесених змін Закон №3591-IV скасував нормативне правило, яке передбачалося до набрання ним чинності у редакції п. «в» ст. 13 Закону №2262-ХІІ, про збільшення на 5 та 10 відсотків відсоткового значення грошового забезпечення для обчислення пенсії при її призначенні в зв'язку з участю у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби.
В свою чергу відповідач за змістом його правової позиції наполягає на тому, що нова редакція статті Закону №2262-ХІІ стосується і пенсій, які перераховуються, в зв'язку з чим в результаті перерахунку пенсій позивача відсоткове значення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії було знижено на 5%, через що підстави для перерахунку пенсії відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 року №200/7786/19-а, від 16.10.2019 року №240/5401/18.
Отже, позивач як особа, якій було призначено пенсію виходячи з відсоткового значення пенсії 61% грошового забезпечення, має право на отримання пенсії саме з таким відсотковим значенням грошового забезпечення, в той час як положення ст. 13 Закону №2262-ХІІ не підлягають застосуванню при перерахунку пенсії. Таким чином, відповідач діяв необґрунтовано, відмовляють позивачу у перерахунку пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 61% грошового забезпечення.
Оскільки відповідачем в цій справі фактично вчинено не дії щодо відмови у перерахунку пенсії, а надано відмову на заяву позивача, що є індивідуально-правовим актом, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, викладену у листі від 17.04.2024 року №23530-17146/М-01/8-0400/24.
Враховуючи наведену норму, обставини наявності протиправності відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію позивачу виходячи із 61% сум грошового забезпечення з 02 квітня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 61% сум грошового забезпечення, викладену у листі від 17.04.2024 року №23530-17146/М-01/8-0400/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 61% сум грошового забезпечення з 02 квітня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Боженко