24 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5472/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення в дохід держави податкового боргу в сумі 79 124,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальному розмірі 79 124,79 грн. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 79 124,79 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що 30.07.2013 відповідач прийняв безоплатно у власність на підставі договору дарування частки нежитлового приміщення посвідченого державним нотаріусом Гут А.П. зареєстровано в реєстрі №860, 53/100 частки нежитлового приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 .
Власність відповідача складається з першого поверху і підвального приміщення прибудови до колишнього ресторану «Рушничок».
З моменту прийняття у дар частини прибудови і по теперішній час, приміщення не здано в експлуатацію, знаходиться у занедбаному стані та не придатне для використання за цільовим призначенням. Про що свідчить довідка №1421 від 16.09.2021 з Турійської Селищної ради і акт обстеження об'єкту нежитлової нерухомості від 07.07.2021.
Зазначає, що вона з моменту отримання у дар нежитлового приміщення регулярно звітував про стан частини забудови, та писав заяву про зняття податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, надсилаючи до ГУ ДПС у Волинській області довідки з актами обстеження з Турійської Селищної ради про стан та непридатність частини забудови до використання за цільовим призначенням.
Слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. З ст. 33 1 ЦКУ).
Враховуючи викладене, об'єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ, як об'єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених ПКУ якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.
Базою оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюються контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, фізична особа ОСОБА_1 володіє об'єктом нежитлової нерухомості, який зазначений у даному Витязі.
Дослідивши письмові докази по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Турійська ОТГ) в сумі 79 124,79 грн, який виник згідно податкових повідомлень-рішень №0072401-2405-0315 від 12.03.2021 в сумі 22 059,05 грн, №1260500-2405-0315 від 09.09.2022 в сумі 30 570,93 грн, №0149675-2405-0315 від 24.04.2023 в сумі 26 494,81 грн.
Даний факт також підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника по вказаному податку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ф» від 10.08.2021 №0021625-1303-0315, однак вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що на момент розгляду справи по суті податкові повідомлення-рішення є чинними та не скасованими, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і мають бути задоволені.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави податковий борг в розмірі 79 124 (сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 79 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер