м. Вінниця
25 липня 2024 р. Справа № 120/5774/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови йому у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії з 15.03.2021 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України №21-704зп від 22.07.2021. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.05.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення вимог даного позову. Зокрема зазначив, що на виконання постанов №704 та №103 уповноваженим структурним підрозділом видано довідку про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої було проведено перерахунок пенсії. 5 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18 (далі - Рішення суду), яким було визнано протиправними та нечинними, зокрема пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 порядку, затвердженого Постановою №45. Незважаючи на те, що вищевказаним рішенням суду було скасовано форму довідки, відповідно до якої здійснювався перерахунок пенсії, сам механізм проведення перерахунку, який врегульовано пунктом 2 Постанови №45, залишився незмінним. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, призначених згідно із Законом №2262, після дати набранням Рішенням суду законної сили не приймалось. Отже, вважає, що у Головного управління відсутні правові підстави для здійснення перерахунку позивачу пенсії.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х1І "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
10.06.2021 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням направити запит до Офісу Генерального прокурора України з приводу надання довідки щодо розміру грошового забезпечення.
Листом від 12.08.2021 №9/13/4081 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив позивачу та Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення №21-704зп від 22.07.2021.
З отриманою довідкою позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із проханням провести перерахунок пенсії на підставі наданої довідки.
Однак відповідач листом №5002-4689/М-02/8-0200/24 відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставив, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Даний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 63 Закону № 2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
За приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) Перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пункт 4 Порядку № 45 передбачає, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням (п. 5 Порядку №45).
Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно наявності підстав для проведення йому перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення для військових прокурорів, суд враховує наступне.
Постановою КМ України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 зазначено про необхідність перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Поряд із цим, у зазначеній постанові №704 чітко визначено та встановлено тарифні сітки і розміри грошового забезпечення військовослужбовців лише певних військових структур, а саме: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації згідно, Державної кримінально-виконавчої служби податкової міліції апарату Державної фіскальної податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби, податкової міліції державних податкових інспекцій Державної фіскальної служби, військовослужбовців строкової військової служби, курсантів військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства інфраструктури, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної фіскальної служби, ліцеїстів військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
В свою чергу, порядок нарахування грошового забезпечення військових прокуратур та посадові оклади, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників» від 30 серпня 2017 року № 657, яка набрала законної сили з 06.09.2017.
Вказаною постановою затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, їх схеми окладів, зокрема, підвищено посадові оклади працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур.
Таким чином, порядок нарахування зміненого з 06.09.2017 розміру грошового забезпечення на посаді з якої звільнений позивач перед призначенням пенсії врегульований постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року.
Разом із тим, 26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення № 6-р/2020 у справі у справі № 1-223/2018 (2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України".
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.
Відтак рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як видно з матеріалів справи, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 Офісом Генерального прокурора позивачу видано довідку від 22.07.2021 № 21-704зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій вказано розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за нормами чинними на 15.03.2021 за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого військової прокуратури гарнізону
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 22.07.2021 № 21-704зп, виданої Офісом Генерального прокурора.
Щодо дати з якої відповідачу слід перерахувати пенсію ОСОБА_1 , то суд зазначає, що хоч і роботу нової прокуратури розпочато 15.03.2021, однак право на перерахунок пенсії у позивача настає з 01.04.2021, з першого числа наступного за місяцем, у якому в позивача настало право на перерахунок пенсії.
За таких обставин, не здійснивши перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправні дії щодо відмови у перерахунку пенсії позивача з відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора України №21-704зп від 22.07.2021, у відповідності до рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Як наслідок, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2021 відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора України №21-704зп від 22.07.2021.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Отже, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяють стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже, до військовослужбовців, осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються.
Враховуючи, що Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2016 від 20.12.2016 встановлена неправомірність обмеження розміру пенсії, встановленими для осіб, які втратили працездатність, то суд вважає, що вимоги позивача у цій частині також підлягає задоволенню, що буде гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2021 відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора України від 22.07.2021 №21-704зп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.04.2021, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора України від 22.07.2021 №21-704зп без обмеження максимальним розміром, з урахуванням уже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Мультян Марина Бондівна