Справа № 761/26248/24
Провадження № 1-кс/761/16932/2024
23 липня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, з вищою освітою, інваліда 2 групи, одруженого, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 2321584000:02:004:0702, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023082370000629 від 07.12.2023,
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, з вищою освітою, інваліда 2 групи, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023082370000629 від 07.12.2023.
Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023082370000629 від 07.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
За обставин викладених у клопотанні, дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: організація розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою.
Як зазначає прокурор у клопотанні, обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
?висновком судово-економічної експертизи № 56 від 10.07.2024 року;
?висновком судово-економічної експертизи № 57 від 10.07.2024 року;
?договором про закупівлю товару за державні кошти № Д-11 від 05 січня 2024 року з додатками;
?видатковими накладними за договором № Д-11 від 05 січня 2024 року;
?платіжними інструкціями за договором № Д-11 від 05 січня 2024 року;
?актами приймання передачі товару за договором № Д-11 від 05 січня 2024 року;
?договором про закупівлю товару за державні кошти № Д-12 від 05 січня 2024 року з додатками;
?видатковими накладними за договором № Д-12 від 05 січня 2024 року;
?платіжними інструкціями за договором № Д-12 від 05 січня 2024 року;
?актами приймання передачі товару за договором № Д-12 від 05 січня 2024 року;
?листами-пропозиціями щодо можливості поставки деревини твердих порід;
?протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою ОСОБА_8 № 1 від 05 січня 2024 року;
?посадовою інструкцією начальника фінансово-економічного відділення головного бухгалтера КЕВ м. Запоріжжя ;
?іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Прокурор у своєму клопотанні посилається на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
?незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, на думку прокурора до ОСОБА_6 необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою, матеріали кримінального провадження не містять жодних тверджень щодо протиправної діяльності ОСОБА_6 , щодо висновку експерта завказав, що експертиза проводилась на підставі неперевірених даних тому посилання на її обґрунтування є недоречним, просив відмовити в задоволенні клопотання, а у разі застосування запобіжного заходу просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання з огляду на його необґрунтованість, ризики на які посилається прокурор у клопотанні жодним чином не підтвердженні, підозра ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою, просив врахувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , який постійно з'являвся на виклики слідчого, демонструє належну процесуальну поведінку. Застава, яку просить визначити прокурор є непомірною та необґрунтованою, оскільки за наслідками проведених обшуків, у родини підозрюаного було вилучено усі готівкові заощадження та арештовано грошові кошти, які також перебувають на банківських рахунках.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників, просив відмовитив задоволенні клопотання, зазначив, що постійно демострував належну процесуальну поведінку.
Слідча суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали, документи, що долучено в судовому засіданні, вважає за доцільне вказати на таке.
В судовому засіданні судом встановлено, що детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023082370000629 від 07.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до особи підозрюваного (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 16.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України. Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_6 є причетним до дій пов'язаних з організаціює розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою. На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочинів, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначений злочин.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування і суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, заявленого прокурор, то такий ризик не доведений, так як встановлено під час розгляду клопотання прокурор повідомив про те, що наразі жодну особу у провадженні не допитано в якості свідка. Відтак, наразі такий ризик відсутній.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 хоча раніше і не судимий, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 16.07.2024 року.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність таких ризиків, як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_6 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
В той же час, слідчою суддею враховується дані щодо особи ОСОБА_6 , якій має місце реєстрації та проживання, є інвалідом 2 групи, раніше не судимий.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
При розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставин передбачених, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором у судовому засіданні не було надано суду відповідних, беззаперечних доказів відповідної аргументації щодо необхідність взяття під варту підозрюваного ОСОБА_6 .
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вказане, а також те, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, за встановленим у судовому засіданні місці проживання та покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, який на думку слідчої судді, із урахуванням викладеного вище, в достатній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 2321584000:02:004:0702.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
?прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду
за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під домашнім арештом та строк дії покладених на неї обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 16 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідча суддя ОСОБА_1