Справа № 761/21822/24
Провадження № 1-кс/761/14167/2024
14 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 020 92 від 18.05.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 04.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якої підозрюваний 12.05.2024, приблизно о 14 год. 30 хв., тобто у період дії воєнного стану, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», за адресою - м. Київ, пров. Політехнічний, буд. 3-В , з метою особистого збагачення, таємно, взяв з полиці туалетну воду «Dоlсе and Gаbbаnа Тhе Оnе», об'ємом 50 мл., вартістю 1300 грн.
У подальшому ОСОБА_4 покинув приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши таким чином ТОВ «Руш» майнової шкоди на загальну суму 1300 грн. 46 коп. (без ПДВ).
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Також, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину за ч. 4 ст. 185 КК.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вчинити дії з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, тобто вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, з урахуванням викладеного, беручи до увагу, що підозрюваний не працевлаштований, офіційного та стабільного джерела доходів не має, не виключено, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК встановлене покарання до восьми років позбавлення волі.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого судді до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
-не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 00.00 год. до 05.00 год. наступного дня;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 04 серпня 2024 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1