Провадження № 1-кп/760/2839/24
Справа №760/10308/24
10 травня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР 15.03.2024 за №12024100090000721, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 з 16.07.2023 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем ОСОБА_5 згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам солдат ОСОБА_5 приблизно об 11:13 год. 14.03.2024, перебуваючи у приміщенні аптеки «Бажаємо здоров'я», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , побачив біля касової зони вказаної аптеки раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримав в руці одну купюру номіналом 500 грн.
Після цього, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення за рахунок відкритого викрадення майна ОСОБА_6 , вчиненого в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів в сумі 500 грн., які належали останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, ОСОБА_5 підійшов впритул до ОСОБА_6 , та відкрито, шляхом ривка з рук останнього, викрав одну купюру номіналом 500 грн. після чого, отримавши реальну змогу розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 500 грн.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся та підтвердив фактичні обставини, як вони викладені в обвинувальному акті.
За згодою учасників судового провадження, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, після допиту обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_5 .
При цьому судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі наведеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та дані про його особу, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України№7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Отже, з урахуванням наведеного, враховуючи фактичні обставини справи, дані про особу ОСОБА_5 , його роль у вчиненні даного кримінального правопорушення, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому, відсутність цивільного позову, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, і таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати слід покласти на ОСОБА_5 , долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 та.п.2 ч.2 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/111-24/21275-Д від 05.04.2024в розмірі 2650,48 грн.
Речові докази у даному кримінальному провадженні (№12024100090000721), які зберігаються у камері схову речових доказів Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, особисті речі та документи ОСОБА_5 - повернути засудженому; інші письмові речові докази зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1