Справа № 571/1528/24
Провадження № 1-кс/571/307/2024
23 липня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі: слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , який приймав участь у режимі ВКЗ, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024181190000201 від 20.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
До Рокитнівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене з прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 (далі - прокурор) про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 20.07.2024 о 18 год. 30 хв. співробітниками Державної прикордонної служби України на блок-пості АДРЕСА_1 , в маршрутному транспортному засобі було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 . В ході опитування зазначених вище громадян встановлено, що невідомі особи, з корисливих мотивів, організували незаконне переправлення осіб, через державний кордон України із Білорусією.
20 липня 2024 року дане повідомлення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» (журнал єдиного обліку) ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області під № 3494.
На виконання вимог ст. 214 КПК України начальником СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_8 20.07.2024 відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181190000201 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 332 КК України та розпочато досудове розслідування провадження.
Так, у відповідності до вимог ст. 237 КПК України, 20.07.2024 старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_3 на підставі письмової заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оглянуто мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note10+» IMEI (гніздо 1) НОМЕР_1 , IMEI (гніздо 2) НОМЕР_2 , з наявною сім карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , який по завершенню огляду вилучений та упакований до спеціального пакету «НПУ ICR НОМЕР_4 , грошові кошти у сумі 3600 (три шістсот) доларів США номіналом по 100 доларів в кількості 36 купюр, які вилучені та упаковані до спеціального пакету «НПУ ICR 0169408, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_6 , які вилучені та упаковані до спеціального пакету «НПУ ICR 0169411».
Також, на підставі письмової заяви ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оглянуто мобільний телефон марки «Moto e13» IMEI НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_8 , з двома наявними сім картками мобільного оператора «Київстар» абонентський номер НОМЕР_9 та мобільного оператора «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_10 , які вилучені та упаковані до спеціального пакету «НПУ CRІ 1167088».
Крім того, в ході досудового розслідування опитано громадянина ОСОБА_4 , який у свої показах підтвердив той факт, що дійсно він спільно з ОСОБА_7 мали намір перетнути незаконно державний кордон України із Білорусією. Допитано як свідка ОСОБА_7 який надав аналогічні покази, що і громадянин ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого СВ ОСОБА_3 від 20.07.2024 тимчасово вилучене майно в ході проведеного огляду, визнано речовим доказом, оскільки вони відповідають критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.
Тому з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення, об'єктивного, повного та всебічного досудового розслідування, виникла необхідність арештувати майно.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.
До початку судового засідання адвокатом ОСОБА_5 подано заперечення. Згідно якого адвокат просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положеннями ч. 2 ст. 64-2 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор. Вказує, що з матеріалів клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні №12024181190000201 від 20.07.2024, станом як на день звернення слідчого з клопотанням, так і на день розгляду такого клопотання, жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак слідчим було ініційовано питання про арешт майна третьої особи. Отже, з даним клопотанням мав право звернутись лише прокурор, що свідчить про те, що клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024181190000201 від 20.07.2024, було подане не уповноваженою особою. Окрім того, заявленою слідчим метою накладення арешту на майно було «збереження речових доказів», однак ані зі змісту клопотання про арешт майна, ані з інших матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, не вбачається які саме ознаки вилученого майна вказують на його відповідність критеріям, визначеним у статті 98 КПК України. Постанова слідчого від 20.07.2023 про визнання вищевказаного майна речовим доказом містить лише посилання на фактичні обставини справи та загальне формулювання, без посилання на конкретні дані, які дають підстави для висновку про те, що вказане майно може мати доказове значення у кримінальному провадженні.
Слідчий у судовому засіданні просив клопотання задоволити з підстав викладених у ньому. Уточнила, що вилучені речі під час проведення огляду мають ознаки речових доказів, тому наявні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а відтак необхідно забезпечити їх збереженість для проведення подальших судових експерти. Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі та негативно вплинути на подальший хід досудового розслідування. З огляду на вищевикладене необхідно накласти арешт на вказані речі, оскільки в інший спосіб отримати відомості, які становлять інтерес для досудового розслідування, у разі повернення вищевказаних речових доказів - не можливо.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо накладення арешту, з підстав викладених у запереченні на клопотання слідчого про арешт майна.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024181190000201 від 20.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та розпочато досудове розслідування.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, із наданих слідчому судді доказів вбачається, що 20.07.2024 о 18 год. 30 хв. співробітниками Державної прикордонної служби України на блок-пості АДРЕСА_1 , в маршрутному транспортному засобі було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 . В ході опитування зазначених вище громадян встановлено, що невідомі особи, з корисливих мотивів, організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України із Білорусією.
Вказані обставини підтверджуються письмовим поясненням ОСОБА_4 , який вказує, що мав намір на перетин кордону, однак це не вдалося закінчити, оскільки були виявлені працівниками ТЦК.
Постановою слідчого від 20.07.2024 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note10+» IMEI (гніздо 1) НОМЕР_1 , IMEI (гніздо 2) НОМЕР_2 , з наявною сім карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 3600 (три шістсот) доларів США номіналом по 100 доларів в кількості 36 купюр, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_5 та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Moto e13» IMEI НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_8 , з двома наявними сім картками мобільного оператора «Київстар» абонентський номер НОМЕР_9 та мобільного оператора «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_10 .
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 ч. 2 цієї ж статті вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 176 КК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
Пояснення адвоката щодо неналежного суб'єкту звернення з клопотанням про арешт майна, а саме слідчим, замість прокурора, з посиланням на положення ч.2 ст.64-2 КПК України, суд не вважає переконливим з огляду на таке.
Загалом положеннями ст.64-2 КПК України визначається один з учасників кримінального провадження, тобто вказаною процесуальною нормою регулюється поява
такого учасника кримінального провадження, як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна. Завданнями даної норми, передбаченої у параграфі 5 «Інші учасники кримінального провадження» глави 3 не є визначення порядку звернення із клопотанням про арешт майна. Натомість, приписами ч.1 ст. 171 КПК України, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач, якраз і регулюється такий порядок. А тому ст.171 КПК є спеціальною нормою відносно ст. 64-2 КПК.
Також в даному випадку, слід звертати увагу на мету накладення арешту на майно. Згідно клопотання, майно, на яке накладається арешт, було тимчасово вилучене у володільців під час огляду. Вказане майно визнано слідчим речовим доказом. Метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно, як зазначено у клопотанні та доведено слідчим є збереження речового доказу.
У судовому засіданні слідчим доведено наявність ризиків знищення інформації на тимчасово вилучених мобільних терміналах систем зв'язку. Окрім того, слідчим доведено, що умовою вилучення такого майна є необхідність проведення експертного дослідження, в тому числі, отримання доступу до інформації та відомостей, які становлять інтерес для даного кримінального провадження та були видалені користувачами.
У даному провадженні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 подане до суду за погодженням з прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 . Останній зазначений як прокурор, який здійснює процесуальне керівництво. Таким чином, передбачений ч.1 ст.171 КПК України порядок звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді був дотриманий, підстави вважати, що з клопотанням звернувся не уповноважений суб'єкт відсутні.
Заперечення адвоката щодо порушення стороною обвинувачення вимог ч.3 ст. 214 КПК України щодо заборони проведення слідчих дій поза межами кримінального провадження спростовуються слідуючим.
Частиною першою статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.214 КПК України визначено, що для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) відібрано пояснення;
2) проведено медичне освідування;
3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
Згідно реєстрації зі служби 102, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення надійшло 20.07.2024 о 18:54 годин. Слідчим внесено відомості до ЄРДР за №12024181190000201 за ч.3 ст.332 КК України 20.07.2024 о 23:38 годин, що відповідає вимогам ч.1 ст.214 КПК України.
Враховуючи те, що обставини викладені в клопотанні слідчого знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та його доводи підтвердилися письмовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки повернення такого майна може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Відтак слідчий суддя дійшов до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів та всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, для проведення необхідних слідчих дій в даному кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note10+» IMEI (гніздо 1) НОМЕР_1 , IMEI (гніздо 2) НОМЕР_2 , з наявною сім карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 3600 (три шістсот) доларів США номіналом по 100 доларів в кількості 36 купюр, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_5 та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_6 володільцем майна якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення всіх необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні та мобільний телефон марки «Moto e13» IMEI НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_8 , з двома наявними сім картками мобільного оператора «Київстар» абонентський номер НОМЕР_9 та мобільного оператора «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_10 , володільцем майна якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення всіх необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 25.07.2024.
Слідчий суддя: