Справа № 569/7909/23
1-кс/569/4205/24
Іменем України
02 липня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , -
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду зі скаргою на бездіяльність дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , в якій просить зобов'язати дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 винести постанову, якою доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз проведення повторної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12023186010000255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на вирішення якої поставити ідентичні попередньому експертному дослідженню питання.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив суд її задоволити, оскільки бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування порушує громадянські права ОСОБА_5 , є незаконною, необґрунтованою й такою що суперечить нормам Конституції України та вимогам кримінального процесуального законодавства.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши скаргу та наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що скаргу слід задовольнити із наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що старшим дізнавачем СД Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023186010000255, відомості про яке були внесені 02.03.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
З долученої копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 07.02.2023 року ОСОБА_5 звернулась до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про те, що її колишній чоловік - ОСОБА_6 , користуючись належним останній на праві особистої приватної власності автомобілем Skoda SupeB (д.н.з. НОМЕР_1 ), ймовірно здійснив незаконне та протиправне відчуження та/або перереєстрацію вказаного транспортного засобу поза волею його правомірного власника - ОСОБА_5 , чим завдав останній майнової шкоди.
02 березня 2023 року на підставі рапорту о/у Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про те, що при проведенні перевірки матеріалів зареєстрованих до ЄО №3713 від 07.02.2023р., було встановлено, що невстановлена особа здійснила підробку документів для реєстрації транспортного засобу, а відтак, уповноваженою особою органу досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
15.11.2022 року згідно Договору купівлі - продажу транспортного засобу №6575/22/002612 (копія примірника додається), суб'єкт господарювання Приватне підприємство «Автотрейдінг - Волинь», діючи на підставі укладеного з ОСОБА_5 договору комісії, здійснило продаж належного останній транспортного засобу на користь покупця - ОСОБА_7 .
З огляду на те, що ОСОБА_5 не підписувались жодні договори та не вчинялись жодні правочини, спрямовані на відчуження вказаного транспортного засобу, що вбачається, зокрема й долученої копії протоколу допиту останньої, старшим дізнавачем Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 було вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого та, на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області про тимчасовий доступ до речей та документів від ПП «Автотрейдінг - Волинь» було отримано оригінальні примірники вищенаведених договорів, а від ОСОБА_5 - вільні та умовно - вільні зразки підписів останньої, які на сьогоднішній день являються предметом триваючого почеркознавчого експертного дослідження, що підтверджується долученою копією супровідного листа від 05.03.2024 року.
Захисник у клопотанні вказав, що 22.04.2024 року в межах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження Рівненським НДЕКЦ МВС було оформлено висновок експерта №СЕ-19/118-24/2790-ПЧ зі змісту якого вбачається, що за результатами проведеного останнім експертного почеркознавчого дослідження не виявилося можливим надати відповіді на поставлені питання в категоричній формі з огляду на розбіжності таких загальних ознак як форма та протяжність рухів, розмір безлітерних штрихів та інші.
04.06.2024р. адвокатом ОСОБА_3 , до органу досудового розслідування було подано клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи (копія примірника з доказами направлення останнього додаються), яке було отримано органом досудового розслідування 10.06.2024р., що підтверджується долученим електронним витягом з офіційного веб - сайту ДП «Укрпошта».
Однак, станом на сьогоднішній день, адвокатом ОСОБА_3 , як повноважним представником потерпілої ОСОБА_5 не було отримано відповідної постанови старшого дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , винесеної за результатами розгляду вищевказаного клопотання в порядку ст.220 КПК України у трьохденний термін з дня отримання останнього.
Частиною 3 статті 93 КПК України встановлено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст.220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно до ч.1 та ч.2 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Незважаючи на важливість критерію обґрунтованості підозри, визначення вказаного терміну в кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє. Водночас, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990р.).
Аналізуючи положення практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
Поряд з тим, з аналізу наявних матеріалів досудового розслідування кримінального провадження вбачається, що правоохоронними органами встановлюється причетність визначеного кола осіб до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, внаслідок вчинення якого, потерпілу ОСОБА_5 було позбавлено права власності на належний останній транспортний засіб, який до того ж, було визначено речовим доказом.
Водночас, ч.1 ст.170 КПК України також встановлено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, п.1 та п.4 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з тим, ч.1 ст.171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Враховуючи викладене, слідча суддя прийшла до висновку, що скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 307,309 КПК України, слідча суддя -
Скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задоволити.
Зобов'язати дізнавача Сектору дізнання Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 винести постанову, якою доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз проведення повторної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12023186010000255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на вирішення якої поставити ідентичні попередньому експертному дослідженню питання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_9
.