Справа № 564/1732/24
25 липня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
головуючогого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м.Костопіль клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №620242840030000022 від 05 січня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України ,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника- адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
У провадженні судді Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024240030000022 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в якому просить продовжити застосування запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави. В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що у разі незастосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить суд задовольнити його клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, однак захисник ОСОБА_5 зазначив, що прокурором не доведено належними доказами існування ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 червня 2024 року включно.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, дезертирство тобто самовільне залишення військової частини з метою ухиляння від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 29.07.2024 під час проведення підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадження, обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 липня 2024 року, судовий розгляд кримінального провадження не розпочато.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні , у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, яким обгрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкриміновано злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що у разі визнання ОСОБА_3 винуватим в інкримінованому злочині останній може переховуватися від суду, тобто наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також судом встановлено наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останній насильницьких дій, та може негативно вплинути на інших військовослужбовців військової частини, які також можуть залишити розташування військової частини в умовах воєнного стану.
Також суд погоджується з позицією прокурора, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, що підтверджено вироком Дубровицького районного суду від 10.11.2022, за яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі із застосування ст. 75 КК України - встановленням іспитового строку 1 рік.
Суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України дають підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку. Враховуючи вказане, суд вважає що в разі зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, останній може переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики, які попередньо були встановлені слідчим суддею при винесенні ухвали від 15 квітня 2024 року не зменшилися.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя, суд дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.408 КК України.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в межах строку, встановленого ст. 331 КПК України, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 315 КПК України, суд,
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Висоцьк, Сарненського району Рівненської область, громадянина України, українця, із загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу 2-ї навчальної роти 3-го навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 22 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1