Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/73/24
Провадження № 1-кп/382/84/24
25 липня 2024 року Яготинський районний суд Київської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Бориспільського району Київської області кримінальне провадження № 12023111100002564 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Капустинці Бориспільського (колишнього Яготинського) району Київської області, з середньою-спеціальною освітою, вдівця, маючого на утриманні малолітню дитину з інвалідністю з дитинства ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого мийником у ТОВ «Овертон Логістик» м. Київ, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , являючогося особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
19.11.2023 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (надалі за текстом Правила дорожнього руху), яким водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався проїжджою частиною вулиці Шевченка в місті Яготин Бориспільського району Київської області, в напрямку від залізничної станції «Яготин».
Відразу після цього, в межах нерегульованого перехрестя вулиці Шевченка та вулиці Дарницька в місті Яготин Бориспільського району Київської області, в порушення вимог п. 10.1. та п. 16.3. Правил дорожнього руху за якими «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», ГанОСОБА_8 по ходу свого руху проявив неуважність під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагував на її зміну, діючи з необережності, проявивши кримінально протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, не впоравшись із керуванням, не дотримавшись дистанції та інтервалу руху, при виконанні маневру лівого повороту, для з'їзду на вулицю Дарницьку м. Яготин, не надав переваги у русі, допустив зіткнення із автомобілем марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , що рухався у зустрічному напрямку зі швидкістю 96,98 км/год., +- 6,79 км/год. в населеному пункті, чим порушив вимоги пункту 12.4. Правил дорожнього руху за яким «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.».
Внаслідок проявленої кримінально протиправної недбалості водія ОСОБА_4 та порушення ним вимог пунктів 2.9. а), 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху спричинено дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому 4-ого ребра зліва, лівобічного гемо-пневмотораксу, струсу головного мозку, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
05.04.2024 року між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення. Відповідно до умов якої сторони узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить, 34 000 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до угоди про примирення, сторонами визначено, підставою застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого є: - щире каяття обвинуваченого і беззастережне визнання своєї вини; - сприяння розкриттю кримінального правопорушення; - вибачення обвинуваченого перед потерпілим з власної ініціативи; - зміну свого внутрішнього психологічного ставлення до вчиненого; - добровільне вжиття обвинуваченим заходів, спрямованих на повне відшкодування завданої шкоди потерпілому за наслідками його лікування; - позитивна характеристика обвинуваченого за місцем його роботи та проживання; - перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини з інвалідністю з дитинства та знаходження обвинуваченого у статусі вдівця; - обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався і вперше вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів. Дані обставини сторонами угоди визнано такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого та узгоджене покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ч. 1, 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВССУ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
- положення пунктів 1-2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК;
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.
Обвинувачений в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним та потерпілим, і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Одночасно зазначив, що він вибачився перед потерпілим, продовжує працювати та відшкодував потерпілому заподіяну шкоду.
Потерпілий в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним та обвинуваченим, і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання зазначивши, що обвинувачений вибачився перед ним, відшкодував заподіяну йому, як майнову так і матеріальну шкоду, угода ним укладена добровільно.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Прокурор в судовому засіданні, заперечив щодо затвердження угоди, оскільки хоча ст. 69 КК України не передбачає обмежень в її застосуванні до вчинення злочину водіями в стані алкогольного сп'яніння, але ст. 75 КК України забороняє призначити покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за вказаний злочин. Крім того, аналіз законодавства не дає можливості затвердити угоду через суспільний резонанс вчиненого обвинуваченим злочину.
Суд, заслухавши пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди та характер обвинувачення, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем роботи, є особою з інвалідністю третьої групи, перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини з інвалідністю з дитинства, перше притягнення до кримінальної відповідальності, вибачення обвинуваченого перед потерпілим з власної ініціативи, добровільне вжиття обвинуваченим заходів, спрямованих на повне відшкодування завданої шкоди потерпілому за наслідками його лікування, визнання обвинуваченим своєї вини та з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання: - щире каяття обвинуваченого; - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК України, КК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України визначене угодою, а саме у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить, 34 000 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому, суд враховую, що шкоди злочином заподіяно лише потерпілому, який просить призначити обвинуваченому покарання визначене угодою про примирення та він цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, а тому суд не бере до уваги заперечення прокурора щодо затвердження угоди про примирення.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення інженерно-транспортних та судової фототехнічної експертиз у справі у загальному розмірі 15 220,80 грн. відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2023 року у справі № 359/11772/23 на: - зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з панелі приладів переднього пасажирського місця автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з підлокітника автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 ; - автомобіль марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 ; - автомобіль марки «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_2 .
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 174, 369-371, 373-376 КПК України суд
Затвердити угоду про примирення від 05.04.2024 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення інженерно-транспортних та судової фототехнічної експертиз у справі у загальному розмірі 15 220,80 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2023 року у справі № 359/11772/23 на: - зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з панелі приладів переднього пасажирського місця автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з підлокітника автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 ; - автомобіль марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 ; - автомобіль марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази у справі, а саме:
- зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , зріз подушки безпеки (з плямою речовини бурого кольору схожої на кров) з панелі приладів переднього пасажирського місця автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з керма автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , змив плями речовини бурого кольору схожої на кров з підлокітника автомобіля марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 , які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 109 знищити;
- автомобіль марки «Volkswagen Bora», номерний знак НОМЕР_1 вважати поверненим;
- автомобіль марки «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_2 вважати поверненим.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1