Справа № 375/504/24
Провадження № 2-о/375/23/24
про залишення заяви без руху
08 квітня 2024 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук О.В., розглянувши матеріали заявиОСОБА_1 , заінтересована особа: Рокитнянська селищна рада Київської області, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
03 квітня 2024 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Дана заява обґрунтована тим, що з січня 2013 року по 02 жовтня 2022 року вона та ОСОБА_2 проживали разом як дружина та чоловік, проте шлюбні відносини не зареєстрували. 24.02.2022 ОСОБА_2 був мобілізований для проходження військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини. ІНФОРМАЦІЯ_4 в ході ведення бойових дій в с. Водяне Маріупольського району Донецької області ОСОБА_2 героїчно загинув.
З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги заявник звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 , але листом № 5/1016 від 01.06.2023 їй було відмовлено в грошовій допомозі через відсутність документів, які підтверджують її родинні відносини із загиблим.
Ознайомившись із заявою, суд вважає, що вона не підлягає розгляду в порядку окремого провадження через наявність спору про право.
Так, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;
- чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17).
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловилася про те, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачені для того, аби вирішити (допомогти вирішити) будь-який спір про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 293 ЦПК України). Тобто мають право на вирішення спору за належною позовною вимогою у відповідному виді судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 31)).
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 615 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
У поданій заяві ОСОБА_1 не зазначила наявність інших родичів у померлого.
Однак, з долученої до заяви копії демографічної довідки на військовослужбовця вбачається, що у померлого є дитина - син ОСОБА_3 , який за законом є спадкоємцем першої черги, однак ні він, ні інша особа в якості заінтересованої особи в заяві не зазначена..
В якості заінтересованої особи у справі заявник вказала Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області.
Суд звертає увагу заявника, що в окремому провадженні участь у справі крім самого заявника, беруть також заінтересовані особи, які мають юридичний інтерес у встановленні факту, оскільки за наслідками судового розгляду даної категорії справи рішення по справі може у подальшому вплинути на їх суб'єктивні права та обов'язки, або спонукати до вчинення дій з реалізації суб'єктивних прав заявника.
При цьому заявнику слід врахувати, що суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту, однак у заяві про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявник визначила коло заінтересованих осіб на власний розсуд, зазначивши лише Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області, без наведення ґрунтовних підстав для встановлення факту, який для заявника має юридичне значення та безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідно для подальшого оформлення документів, які надаватимуть їй пільги та гарантії соціального захисту з боку держави згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, завльнених з військової служби, та деяких інших осіб» (відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5\1016 від 01.06.2023), однак, дана мета встановлення юридичного факту не конкретизована, оскільки не зазначено чого саме прагне досягти заявник внаслідок встановлення цього факту та які саме дії має вчинити для оформлення документів в державних установах та/або в іншій спосіб, зокрема які саме дії має вчинити зазначена у заяві заінтересована особа Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області.
В той же час, виплати у зв'язку з загибеллю військовослужбовця призначає Міністерство оборони України.
Так, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім'ям загиблих в період дії воєнного стану військовослужбовців Збройних Сил виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви та виплаті одноразової грошової допомоги, як цивільній дружині загиблого сержанта ОСОБА_2 , то у даному випадку вбачається спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за заявником певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Як вбачається із змісту заяви та доданих до неї документів, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 не прийнята заява на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця ЗСУ у період дії воєнного стану, оскільки неможливо встановити право ОСОБА_1 на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Отже, факт, який просить встановити заявник, не є безспірним та потребує доказування, що вказує на наявність спору про право.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, а тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до належного суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.
З огляду на викладене, відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.
На підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України суд вважає необхідним роз'яснити заявнику право звернення до суду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 261, 293, 294,315 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області про встановлення факту факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що вона має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які вона вказала у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах. Позовна заява має відповідати вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК