Справа № 367/4402/24
Провадження №6/367/180/2024
Іменем України
14 травня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Шемігон В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду подання державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Супрун Анни Василівни про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ ( м. Київ) Супрун Анни Василівни про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника в якому вказано, що в Ірпінському відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження за номерами АСВП № 73946435 з примусового виконання виконавчого листа № 367/1696/19, виданий 16.01.2024 р. Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 78301,25 грн. Боржником згідно виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області № 367/1696/19 визначено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення в самостійному порядку боржником не виконано. 23.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією для відома та виконання. Згідно пошукових даних з сайту АТ “Укрпошта" встановлено, що відправлення вручено ОСОБА_1 (за довіреністю) 16.02.2024. Державним виконавцем Супрун Л.В. винесено одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. 30.01.2024 державним виконавцем Супрун Л.В. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Виконання про звернення стягнення на заробітну плату боржника згідно постанови від 18.03.2024 № 73946435 неможливо, оскільки, ОСОБА_1 було звільнено згідно наказу від 21.09.203 року з Державного податкового університету. Адвокат Лисенко С.М. представник стягувача подає скарги до Відділу щодо необхідності вжиття заходів та проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні АСВП № 73946435. 02.05.2024 до КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» надіслано вимогу щодо залучення спеціаліста для надання відповідного висновку щодо виділення 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . Враховуючи вищенаведене, встановлено умисне ухилення боржника від виконання виконавчого листа 367/1696/19, виданого 16.01.2024 року Ірпінським міським судом Київської області. Просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_3 , місце проживання боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 для проведення виконавчих дій - проведення опису та арешту майна на яке може бути звернено стягнення.
В судове засідання державний виконавець не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в поданні ОСОБА_3 просила справу розглядати у її відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 439 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає подання, зазначене в частині 1 цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
На примусовому виконанні у державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист № 367/1696/19, виданий 16.01.2024 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 78301,25 грн.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників поліції, вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Згідно частини 2 статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Однак, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Невід'ємною засадою виконавчого провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" є обов'язковість виконання рішення суду, а згідно статті 18 вказаного закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.
Відповідно до статті 439 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.
При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/41727/19.
Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.
Отже, зі змісту вказаних правових відносин встановлено, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
В поданні про примусове проникнення до житла, зазначено, що боржник ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в межах виконавчого провадження № 73946435, однак державним виконавцем не додано жодного доказу щодо створення перешкод у проведенні виконавчих дій крім того не додано жодного доказу щодо реєстрації та проживання боржника ОСОБА_1 .
Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що доказів про обізнаність боржника про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії, пов'язані з проникненням до житла в певну дату та час, суду не надано.
Також, державний виконавець не навів доказів того, що боржник ОСОБА_1 , достеменно обізнаний про відкриття виконавчого провадження та ухиляється від виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
До того ж, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 нарадження дійсно на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що боржник перешкоджав вільному доступу державного виконавця до свого житла.
Також державним виконавцем не подано належного обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення.
Звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника приватним виконавцем не надано суду доказів, що боржнику було відомо про виклик до приватного виконавця на певну дату чи відносно проведення виконавчих дій у визначений час і він ухилився від проведення таких дій, а тому подання не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 36, ст. ст.10,13,18 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен вживати всі передбачені законом заходи щодо виконання рішення, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі викладеного, відсутні підстави для задоволення подання про примусове проникнення до житла.
Керуючись ст. 247, 439 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Супрун Анни Василівни про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: Н.Ф. Карабаза