18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 липня 2024 року м. Черкаси справа № 925/260/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: Балковська І.Ю. - адвокат за ордером;;
від відповідача: не з'явився;
від Управління ДКСУ: Кутуз О.Г. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 12.07.2024 Управління державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області про зміну способу або порядку виконання рішення суду по справі за позовом приватного підприємства «Надія» (м. Черкаси) до Черкаської міської ради (м. Черкаси) про стягнення 810 520,00 грн.,
Заявлено позов про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади 810 520,00 грн. на повернення сплачених штрафів після підтвердження за рішенням суду у справі № 823/2498/18 їх безпідставного нарахування та сплати позивачем.
Рішенням від 08.04.2024 позовні вимоги було задоволено повністю та стягнуто з місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади на користь Приватного підприємства «Надія» (код 21356758, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27) - 810 520,00 грн. на повернення сплачених штрафів та 9 726,24 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
На виконання рішення від 08.04.2024 видано наказ від 06.05.2024.
15.07.2024 через систему Електронний суд від Управління державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області надійшло клопотання від 12.07.2024 про зміну способу або порядку виконання рішення суду в частині стягнення судового збору.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч. 2 ст. 331 ГПК України та заява розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В засідання по розгляду заяви представник Черкаської міської ради не з'явився, явка обов'язковою не визнавалася.
Представник державної казначейської служби просить заяву задовольнити.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечень не має.
Згідно ст. 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За рішеннями суду у даній справі присуджено до стягнення з відповідача, Черкаської міської ради (з місцевого бюджету територіальної громади), на користь позивача грошових коштів на повернення штрафу та стягнення судового збору за розгляд справи.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
При цьому, поняття, спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.
Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.
Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.
В той же час, порядок виконання рішення це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підп. 2 п. 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
В силу підп. 1, 2, 4 п. 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з пп. 16-21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
В силу вимог п. 24 наведеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно з п. 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (…). Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань (…).
Приписами ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Черкаська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
Черкаська міська рада згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою з організаційно-правовою формою "орган місцевого самоврядування".
За вимогами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.
Згідно з абз. 1 пп. 2 п. 9 та абз. 2 п. 2 Порядку органи казначейства змушені повертати виконавчі документи у разі, якщо боржником зазначено не розпорядника бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
У відповідності до ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Заявником, як виконавцем стягнення за судовим рішенням у даній справі, Управлінням Казначейської служби України, було встановлено, що представницький орган територіальної громади, Черкаська міська рада, не має відкритого на своє ім'я рахунку в органах Казначейства.
Доказів протилежного з боку Черкаської міської ради суду не подано.
Тому виконання рішення визначеним судом способом (стягнення коштів з місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади) є неможливим.
Заявник також просить врахувати, що органи казначейства в межах наданих повноважень ЗУ "Про виконавче провадження" , Порядком № 845, під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, здійснюють безспірне списання коштів з рахунків боржників, які відкритті в органах казначейства.
Підпунктом 3 пункту 9 Порядку № 845 визначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства, або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником, за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Черкаська міська рада - орган місцевого самоврядування, відповідно Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на нього не розповсюджується, адже відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону, Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство та юридична особа, примусово реалізація майна якої заборонена відповідно до законодавства.
Пункт 47 Порядку № 845 також стосується тільки безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Органи Державної казначейської служби України не є органами примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження».
Органи Казначейства, в межах наданих повноважень Законом України «Про виконавче провадження», Порядком № 845, під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, здійснюють лише безспірне списання коштів з рахунків боржників, які відкриті в органах Казначейства.
В системі органів місцевого самоврядування в місті Черкасах розподіляються повноваження Черкаської міської ради та її виконавчого комітету та між відповідними структурними підрозділами - департаментами/ управліннями Черкаської міської ради, які визначені головними розпорядниками додатком № 3 рішення міської ради «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік (2357600000)» від 22.12.2023 № 51-41.
І саме департаменти/управління, як юридичні особи - головні розпорядники (розпорядники) бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні. Кожен з департаментів/управлінь відповідальний за конкретний визначений напрямок діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Заявником також вказано і надано суду докази, що на запити Управління КСУ від 11.06.2024 № 04-11-07/1184 (а.с. 106), Черкаська міська рада листом від 27.06.2024 № 8253/14142-01-20 (а.с. 108) повідомила, що оскільки Черкаська міська рада не має відкритих рахунків в органах казначейства, то для виконання наказу суду у справі № 925/260/24 виключно в частині стягнення судового збору необхідно вирішити питання про зміну способу виконання рішення.
Рішення у справі в цій частині може бути виконано шляхом стягнення коштів з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.
Представник казначейства в засіданні вказав, що це Управління є виконавчим органом Черкаської міської ради, одним з головних розпорядників бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, має відкриті рахунки в органах Казначейства та обслуговується в Управлінні Казначейства.
З приводу розробленої Черкаською міською радою Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки (затверджена рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2024 №55-9) представниками повідомлено, що рішення у даній справі не передбачено до виконання відповідальним виконувачем цієї програми - Департаментом управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.
Отже стягнення коштів судового збору за рішенням у справі є можливим за рахунок загальних бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю, яке будучи розпорядником бюджетних коштів, має відкриті рахунки в органах Казначейства.
Заперечень на спростування таких доводів заявника учасниками справи суду не подано.
З підстав викладеного, з огляду на те, що Черкаська міська рада, як представницький орган територіальної громади не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів, не має власних рахунків в органах державного казначейства, суд дійшов висновку, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення присуджених до відшкодування коштів судового збору в розмірі 9726,24 грн., виконання належить здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.
Отже заява Управління Державної казначейської служби України в м. Черкасах Черкаської області від 12.07.2024 про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 925/260/24 в порядку ст. 331 ГПК України підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст. 331 ГПК України, -
Заяву від 12.07.2024 Управління Державної казначейської служби України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити повністю.
Змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у справі № 925/260/24 на підставі наказу від 06.05.2024 в частині стягнення судового збору на:
стягнути з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (код 40950336, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Приватного підприємства "Надія" (код 21356758, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27) - 9 726,24 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та є невід'ємною частиною рішення від 08.04.2024 та наказу від 06.05.2024 у справі № 925/260/24.
Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 25 липня 2024 року.
Суддя Н.М. Спаських