29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"23" липня 2024 р. Справа №924/328/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Буй К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ
до Фермерського господарства «Земля Родини», с.Жилинці, Хмельницького (Ярмолинецького) району, Хмельницької області
до Приватного підприємства «МД-АГРО», м. Хмельницький
до ОСОБА_1 , с.Жилинці, Хмельницького (Ярмолинецького) району, Хмельницької області
про стягнення заборгованості, розірвання Договору та вилучення Предмета лізингу
Представники сторін:
Від позивача: Кордас Ж.А. - на підставі довіреності №14/20-90-24 від 17.06.2024р.;
Від відповідача 1: Войтович М.С. - на підставі ордеру серії АМ №1074431 від 02.01.2024р. (в режимі відеоконференції);
Від відповідача 2: не з'явились;
Від відповідача 3: Войтович М.С. - на підставі ордеру серії АМ №1074433 від 02.01.2024р. (в режимі відеоконференції);
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м.Київ до Фермерського господарства «Земля Родини», с.Жилинці, Хмельницького (Ярмолинецького) району, Хмельницької області, Приватного підприємства «МД-АГРО», м. Хмельницький, ОСОБА_1 , с.Жилинці, Хмельницького (Ярмолинецького) району, Хмельницької області про стягнення заборгованості, розірвання Договору та вилучення Предмета лізингу.
Ухвалою суду від 28.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.05.2024р. заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вх.№05-08/1648/24 від 29.04.2024) про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 зав. №0066, 2018р.в., двигун НОМЕР_1 , об'єм 15930см.куб в комплекті з ЗІП, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗШ; ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗШ; КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2.
Заборонено Фермерському господарству "Земля Родини" користуватись предметом лізингу - комбайном зернозбиральним самохідним реєстраційний номер 71208АА, марки КЗС-1624-1, 2018 року випуску, зав. №0066, двигун 942.992-С-1041576, об'єм 15930см.куб в комплекті з ЗІП, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2.
На адресу суду від голови ФГ "Земля Родини" ОСОБА_1 та представника ФГ "Земля Родини" 15.04.2024р. надійшли клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.05.2024р. у клопотанні відповідача Фермерського господарства «Земля Родини», с.Жилинці, Хмельницького (Ярмолинецького) району, Хмельницької області від 15.04.2024р. про зупинення провадження у справі №924/328/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/1376/24 відмовлено.
У засіданні 29.05.2024р. постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 11.06.2024р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачами - ОСОБА_1 та ФГ "Земля родини" письмового відзиву на позов не надано.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача ФГ "Земля родини" та ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечив.
Відповідач - ПП "МД-АГРО" представника у судове засідання не направило, відзиву на позов не надало, причини не повідомило.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 та ч. 7 ст. 120 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між Позивачем та Відповідачем 1 18.05.2021р. було укладено Договір фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 (далі - Договір), згідно якого позивач передав відповідачу 1 у користування згідно акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки №1 від 08.06.2021року комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: -КЗК-16-1-0100000 молотарка
самохідна в комплекті з ЗІП, -ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, - КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1 од. (далі - Предмет лізингу) строком на 54 (п'ятдесят чотири) місяці, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;
- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується Одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору;
- комісію за супроводження Договору в розмірі 14 (чотирнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість.
Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
У відповідності до п. 4.3. Договору, лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у такі терміни та в такому порядку:
- у частині комісії за супроводження договору - щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.
- у частині відшкодування вартості Предмета лізингу - у жовтні, листопаді та грудні кожного календарного року. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу сплачується в жовтні 2021р числом дати підписання Акта.
Згідно п. 4.4. Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору (далі - Додаток № 2 до Договору).
Акт приймання-передачі техніки був підписаний сторонами 08.06.2021р., відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі:
- №1-3 в сумі 90 825,00грн. (кожен) не пізніше 08.07.2021р., 08.08.2021р., 08.09.2021р. відповідно.
- №4 в сумі 468 825.00грн. не пізніше 08.10.2021р.
- №5 в сумі 464 170,00грн. не пізніше 08.11.2021р.
- №6 в сумі 459 515,00грн. не пізніше 08.12.2022р.
- №7-15 в сумі 55 860,00грн. (кожен) не пізніше 08.01.2022р., 08.02.2022р., 08.03.2022р., 08.04.2022р., 08.05.2022р., 08.06.2022р., 08.07.2022р., 08.08.2022р., 08.09.2022р. відповідно.
- № 16 в сумі 454 860,00грн. не пізніше 08.10.2022р.
- №17 в сумі 450 205,00грн. не пізніше 08.11.2022р.
- №18 в сумі 445 550,00грн. не пізніше 08.12.2022р.
- №19-27 в сумі 41895,00грн. (кожен) не пізніше 08.01.2023р., 08.02.2023р., 08.03.2023р., 08.04.2023р., 08.05.2023р., 08.06.2023р., 08.07.2023р., 08.08.2023р., 08.09.2023р. відповідно.
- №28 в сумі 440 895,00грн. не пізніше 08.10.2023р.
- №29 в сумі 436 240,00грн. не пізніше 08.11.2023р.
- №30 в сумі 431 585,00грн. не пізніше 08.12.2023р.
- №31 в сумі 27 930,00грн. не пізніше 08.01.2024р.
- №32 в сумі 27 930,00грн. не пізніше 08.02.2024р.
- №33 в сумі 27 930,00грн. не пізніше 08.03.2024р.
Однак, відповідач 1 свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів у їй строки та розміри визначені умовами договору виконав неналежним чином, чим порушив істотні умови Договору в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.
Частина заборгованості відповідача 1 за лізинговими платежами згідно договору фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 від 18.05.2021р. в т.ч. лізинговий платіж №30, який наступив 08.12.2023р., ухвалені рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024р. у справі №924/1214/23.
Відповідач 1 продовжив порушувати умови договору, внаслідок чого станом на 18.03.2024р. утворилась заборгованість в частині лізингових платежів №31-33 в розмірі 83 790,00грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, довідкою позивача про суму заборгованості, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024р. у справі №924/1214/23.
Згідно з п. 3.4.3. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Пунктом 3.4.14 Договору погоджено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставину в тому числі форс-мажору.
Пунктом 8.9. Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
За порушення умов Договору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.
Під первинною вартістю Предмета лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатках №1-2 до Договору, та становить (включаючи ПДВ) 6 300 000,00 грн.
Попередній лізинговий платіж - це платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу, який згідно п. 4.1. Договору сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, розмір якого становить 5 (п'ять) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), сума якого зазначена в Додатку № 2 до Договору та становить (включаючи ПДВ) 315 000,00 грн.
З урахуванням зазначеного, а також систематичного порушення умов Договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів, що встановлено рішенням суду від 21.02.2024р. у справі №924/1214/23, відповідачу 1 позивачем нарахований штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що становить (6 300 000,00 - 315 000,00) х 3 % = 179 550,00грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу зарахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 8.3 Договору на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 Договору.
З урахуванням зазначеного відповідачу 1 нараховано позивачем пеню у розмірі 2 648,77 грн, інфляційні збитки у розмірі 279,30 грн, 25 % річних у розмірі 2219,09 грн та штраф за п. 8.1. Договору у розмірі 3 %. що становить 179 550,00 грн.
Загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить 268 487,16грн., з яких: 83 790,00грн. - сума основного боргу; 2 648,77грн. - пеня; 279,30грн. - інфляційні збитки; 2 219,09грн. - 25% річних; 179 550,00грн. - штраф.
Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору. Зокрема, вимоги щодо сплати заборгованості направлялись Відповідачу 1:
- вимога №14/120 від 09.02.2024р. (трекінг відправлення 0100143530329)
- вручено особисто Відповідачу 1 29.02.2024р.;
- вимога №14/285 від 22.03.2024р. (трекінг відправлення 0100113983196).
Позивач повідомив відповідача 1 про заборгованість, а також про те, що в разі невиконання даної вимоги у зазначений строк, позивач буде вимушений вчинити дії щодо повернення предмета лізингу та стягнення заборгованості шляхом звернення до суду.
Вимога №14/120 від 09.02.2024р. отримана відповідачем 1, однак залишена без реагування.
Пунктом 10.9. Договору встановлено, що спори, які можуть виникнути при виконанні Договору, вирішуються в судовому порядку.
З метою забезпечення виконання взятих на себе відповідачем 1 зобов'язань за договором фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 від 18.05.2021 року позивачем укладено два договори поруки з відповідачем 2 та відповідачем 3.
Між позивачем та Приватним підприємством «МД-АГРО» (відповідач 2, Поручитель 1) було укладено 14.12.2022р. договір поруки №17.
За умовами Договору поруки відповідач 2 поручився перед кредитором (позивач) у повному обсязі солідарно, за виконання відповідачем 1 зобов'язань, що випливають- із Основного договору з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, укладеним між Позивачем та Відповідачем 1 в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати і лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов Основного договору.
Сплати вже існуючої заборгованості Боржника по лізингових платежах в розмірі 1 631 430,82грн., з яких - 1 072 287,00грн. - сума відшкодування частини вартості техніки та 559 143,82грн. - комісія за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості, предмета лізингу (п.. 1.1 Договору Поруки №17).
Пунктом 5.1 Договору поруки №17 встановлено, що порука за цим договором припиняється у разі виконання Основного договору у повному обсязі.
Згідно п. 3.2. Договору поруки №17 Поручитель (відповідач 2) зобов'язується самостійно усунути допущені Боржником (відповідачем 1) порушення (виконати зобов'язання Боржника) за Основним договором, що визначений у п. 1.1. Договору поруки, в тому числі, але не виключно, сплатити суму заборгованості, а в разі наявності неустойку, збитки на поточний рахунок Кредитора (позивача), у термін не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення кредитора з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язання) за Основним договором.
У випадку порушення Боржником зобов'язань, що випливають із Основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь - яких умов відповідно до умов Основного договору, у Поручителя виникають всі обов'язки Боржника і Поручитель відповідає солідарно з Боржником перед Кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України (п. 3.4 Договору).
Згідно п. 5.6. Договору Поруки №17 поручитель відповідає перед кредитором всім своїм майном (майновими правами), яке на дату укладення цього договору належить (належать) поручителю чи буде (будуть) набуто (набуті) поручителем після укладення цього договору до моменту виконання боржником (поручителем) свого обов'язку за основним договором у повному обсязі.
У зв'язку з порушенням відповідачем 1 умов Основного договору в частині оплати лізингових платежів відповідачу 2, як Поручителю, позивачем була направлена вимога від 09.02.2024р. №14/119 про сплату суми заборгованості за основним договором (трекінг відправлення 0100113530295).
Гарантійним листом №24 від 24.01.2023р. відповідач 2, як поручитель, гарантував позивачу сплатити вже існуючу суму заборгованості та своєчасно і в повному обсязі сплачувати майбутні лізингові платежі.
22.03.2024р. позивачем надіслано відповідачу 2 ще одну вимогу за вих. №14/286 від 22.03.2024р. (трекінг відправлення 01001139833188).
Також 04.06.2021року, між позивачем та ОСОБА_1 (далі - відповідач 3, Поручитель 2) було укладено договір поруки №253.
За умовами Договору поруки відповідач 3 поручився перед кредитором (позивач) у повному обсязі солідарно, за виконання відповідачем 1 зобов'язань, що випливають із Основного договору з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, укладеним між позивачем та відповідачем 1, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов Основного договору.
Пунктом 5.1 Договору поруки №17 встановлено, що порука за цим договором припиняється у разі виконання Основного договору у повному обсязі.
Згідно п.3.2. Договору поруки №17 Поручитель (відповідачі) зобов'язується самостійно усунути допущені Боржником (відповідачем 1) порушення (виконати зобов'язання Боржника) за Основним договором, що визначений у п. 1.1. Договору поруки, в тому числі, але не виключно, сплатити суму заборгованості, а в разі наявності неустойку, збитки на поточний рахунок Кредитора (позивача), у термін не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення Кредитора з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язання) за Основним договором.
У випадку порушення Боржником зобов'язань, що випливають із Основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь - яких інших умов відповідно до умов Основного договору, у Поручителя виникають всі обов'язки Боржника і Поручитель відповідає солідарно з Боржником перед Кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чиним законодавством України (п. 3.4 Договору).
Згідно п. 5.6. Договору Поруки-№253 поручитель відповідає перед кредитором всім своїм майном (майновими правами), яке на дату укладення цього договору належить (належать) поручителю чи буде (будуть) набуто (набуті) поручителем після укладення цього договору до моменту виконання боржником (поручителем) свого обов'язку за основним договором у повному обсязі.
У зв'язку з порушенням відповідачем 1 умов Основного договору в частині оплати лізингових платежів, відповідачу 3, як Поручителю 2, була надіслана вимога за вих. №14/122 від 09.02.2024р. (трекінг відправлення 0100113530302).
22.03.2024р. позивачем надіслано відповідачу 3 ще одну вимогу за вих. №14/287 від 22.03.2024р. (трекінг відправлення 0100113983218).
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не. встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя:
Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Частиною 1 ст. 543 ЦК, України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, боржник (відповідач 1), поручитель 1 (відповідач 2) та поручитель 2 (відповідач З) несуть відповідальність за порушення умов Основного договору солідарно.
У відповідності до п. 9.1 Договору, він набуває чинності з моменту підписання Сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» (54 місяці з дати підписання Акту згідно з п.2.2 Договору).
Згідно із приписами ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою) позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до п. 9.3. Договору, Лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору, зокрема, за несплату (повністю або частково) Лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу.
За п. 3.1.6. Договору, Лізингодавець має право відмовитися від Договору (достроково припинити його дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і Предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів. Аналогічні положення передбачені п. 3.4.4 Договору та кореспондуються із пунктами 1, 2 частини 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг».
За прострочення сплати лізингових платежів №31-33 станом на 18.03.2024р. триває 69 календарних днів, це просточення зі сплати попередніх лізингових платежів за договором в тому числі №30, що вже встановлено рішенням суду від 21.02.2024р. у справі №924/1214/23, триває більше 397 днів, з вини Відповідача, що підтверджується рішенням суду від 21.02.2024р. у справі №924/1214/23, розрахунком заборгованості станом на 08.12.2023р. та станом на 18:03.2023р.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону - України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу.
При достроковому припиненні дії, відмови від цього Договору з вини Лізингоодержувача сплачені лізингові платежі, в.тому числі і попередній, не повертаються та включаються до доходів Лізингодавця (п. 9.8. Договору).
Відповідно до п. 9.11 Договору, Лізингодавець в разі порушення або неналежного виконання Лізингодержувачем умов Договору застосовує наступні оперативно-господарські санкції: Лізингодавець має право безперешкодного доступу до Предмета лізингу задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб-здійснює повернення (вилучення) Предмету лізингу - за рахунок Лізингоодержувача.
У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу.
Пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг'встановлено, що у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу, лізингоотримувач зобов'язаний повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
Пунктом 4.7. Договору встановлено, що у разі вилучення Предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до Графіка сплати лізингових платежів пропорційно строку фактичного користування Предметом лізингу. Комісія за організацію лізингової операції за будь-яких умов підлягає сплаті у повному обсязі.
Основний борг з урахуваням пені, індексу інфляції, 25% річних та штрафу від простроченої суми, нарахованих позивачем по Договору, згідно розрахуку станом на 18.03.2024р., становить 268 487,16 грн.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 1 18.05.2021р. було укладено Договір фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 (далі - Договір), згідно якого Позивач передав Відповідачу 1 у користування згідно акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки №1 від 08.06.2021року комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: -КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, -ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, - КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1 од. (далі - Предмет лізингу) строком на 54 (п'ятдесят чотири) місяці, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.
Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
За визначеннями, які наведені у ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір фінансового лізингу - це договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
У ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право, зокрема стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.
Лізингоодержувач зобов'язаний, серед іншого, своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі (ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг").
У підпункті 3.4.3 договору лізингу також закріплено обов'язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2 договору лізингу визначено склад лізингових платежів, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 відсотка (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору; комісію за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.
Порядок сплати лізингових платежів сторони погодили у п. 4.3 договору, а саме: лізингові платежі у частині комісії за супроводження договору сплачуються щомісячно; лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу сплачуються у жовтні, листопаді та грудні кожного календарного року. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта.
При цьому черговість та суми лізингових платежів, які підлягають сплаті, сторони узгодили у додатку №2 до договору - Графіку сплати лізингових платежів.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
З матеріалів справи слідує, що позивач на виконання договору лізингу передав, а ФГ "Земля родини" прийняло у платне користування предмет лізингу - комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: -КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, -ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, - КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1 од., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2021р. №1.
З огляду на неналежне виконання ФГ "Земля родини" договірних обов'язків зі своєчасної та повної сплати лізингових платежів, позивачем заявлено вимоги про стягнення 2 219,09 грн. 25% річних (за період з 09.01.2024р. по 17.03.2024р.) та 279,30 грн. інфляційних втрат (згідно з поданими розрахунками).
З приводу наведених позовних вимог судом враховується, що згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19)).
У п. 8.3 договору лізингу сторони погодили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховуються, зокрема відсотки (проценти) у розмірі 25% річних.
Перевіривши надані позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично правильними та здійснені у межах можливих нарахувань.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 2 648,77 грн пені (за період з 09.01.2024р. по 17.03.2024р.) та 179 550,00 грн штрафу, з приводу чого суд враховує таке.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
У п. 8.3 договору лізингу сторони домовилися, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Згідно з п. 8.9 договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Здійснюючи перевірку поданого розрахунку пені, суд зазначає, що розрахунок пені є обґрунтованим та проведеним у межах можливих нарахувань.
Крім того, п. 8.1 договору передбачено, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу
Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 договору (п. 8.3 договору).
Нарахований штраф в сумі 179 550,00 грн в розмірі 0,1% від розміру невідшкодованої вартості предмета лізингу відповідає умовам п. 8.1 договору, відтак, правомірно заявлений позивачем до стягнення.
Контррозрахунку заявлених до стягнення інфляційних нарахувань, відсотків річних, пені та штрафу, а також доказів, як би спростовували підстави для їх нарахування, суду не подано.
При цьому згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися також порукою.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Так, як убачається з матеріалів справи, 04.06.2021р. між позивачем як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем укладено договір поруки №253, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручився перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля родини" як боржником зобов'язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 18.05.2021 № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.
Крім того, 14.12.2022р. між Приватним підприємством "МД-АГРО" як поручителем та позивачем як кредитором укладено договір поруки №17, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручився перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля родини" як боржником зобов'язань, що вже виникли або виникнуть у майбутньому із договору фінансового лізингу від 18.05.2021р. № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо: строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору; сплати вже існуючої заборгованості боржника по лізингових платежах в розмірі 1631430,82 грн., з яких 1072287,00 грн. суми відшкодування частини вартості техніки та 559143,82 грн. комісії за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу.
У ст. 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як зазначено у п. 2.1 договорів поруки, передбачений п. 1.1 договору обов'язок поручителя перед кредитором не обмежується певною сумою та встановлюється в повному обсязі, визначеному в основному договорі.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Подібні умови містяться і в п. 3.1 договорів поруки, згідно з яким в разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор вправі звернутися з вимогою про усунення таких порушень та виконання зобов'язань за основним договором як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства та умови договорів, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до поручителів ОСОБА_1 та ПП "МД-АГРО" як солідарних боржників щодо погашення заборгованості ФГ "Земля родини" за договором фінансового лізингу від 18.05.2021р. №22-21-97ств-фл/252.
Однак, незважаючи на звернення позивача до ПП "МД-АГРО" та ФГ "Земля родини" з вимогами (від 14.12.2022р., 24.10.2023р.) щодо усунення порушень боржника за договором лізингу шляхом сплати заборгованості та гарантійний лист ПП "МД-АГРО" (від 24.01.2023р.) щодо сплати майбутніх лізингових платежів та простроченої заборгованості, заборгованість не погашена. Доказів на спростування зазначеного не надано.
Вирішуючи питання правомірності заявленої позивачем вимоги про вилучення предметів лізингу, суд враховує таке.
Відповідно до пунктів 4, 7 частини першої Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.
Пунктом 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Передбачений пунктом 5.10 договору строк повернення предмета лізингу у разі невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором - протягом 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення строку лізингу.
За обставинами справи лізингові платежі №31-33 не сплачуються відповідачем протягом значного терміну, який становить станом на 18.03.2024р. триває 69 календарних дні, а прострочення зі сплати попередніх лізингових платежів за договором в тому числі №30, що встановлено рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1214/23 від 21.02.2024р., триває більш ніж 397 днів.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для розірвання договору та повернення йому предметів лізингу шляхом їх вилучення у відповідача.
Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).
Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору з огляду на задоволення позовних вимог покладаються на відповідачів згідно зі ст. 129 ГПК України. При цьому враховується, що господарським процесуальним законодавством не передбачено покладення судових витрат на сторони солідарно.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Земля Родини» (32131, Хмельницька область, Хмельницький (Ярмолинецький) район, с.Жилинці, код ЄДРПОУ: 43292030), Приватного підприємства "МД-АГРО", м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 9 (код ЄДРПОУ: 41385149), ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) заборгованість в сумі 268 487,16 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 16 коп.), з яких: 83 790,00 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот дев'яносто гривень) - сума основного боргу, 2 648,77 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 77 коп.) - сума пені, 279,30 грн. (двісті сімдесят дев'ять гривень 30 коп.) - індекс інфляції, 2 219,09 грн. (дві тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 09 коп.) - 25 % річних та 179 550,00грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) - штрафу.
Видати наказ.
Розірвати договір фінансового лізингу від 18.05.2021р. №22-21-97 ств-фл/252, укладений між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Фермерським господарством «Земля Родини».
Вилучити у Фермерського господарства «Земля Родини» (код ЄДРПОУ: 43292030) Предмет лізингу, а саме комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: -КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, -ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, - КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1од. та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (код ЄДРПОУ: 30401456).
Стягнути з Фермерського господарства «Земля Родини» (32131, Хмельницька область, Хмельницький (Ярмолинецький) район, с.Жилинці, код ЄДРПОУ: 43292030) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства "МД-АГРО", м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 9 (код ЄДРПОУ: 41385149) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 25.07.2024р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 1 прим. - до справи
Позивачу, представнику позивача, відповідачу 1, представнику відповідачів 1 та 3 - надіслати до електронного кабінету.
Надіслати на електр. адресу:
Відповідачу 2 - ПП «МД-АГРО» - ІНФОРМАЦІЯ_2;
Відповідачу 3 - Горобець Ю.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1